Почнемо з початку. Що таке ПДВ?
Податок на додану вартість – податок на кінцеве споживання. Це означає, що при кожній ітерації (перепродажу або переробці) не нараховується новий ПДВ, а враховується ПДВ від проміжного споживання.
Проміжне споживання не є сплатою податку. ПДВ сплачує кінцевий споживач – покупець товару або замовник послуг.
Як працює ПДВ
Бізнес не платить ПДВ. Він його адмініструє. Простими словами: перераховує до бюджету ПДВ, який сплатив кінцевий споживач, коли розплатився за товар або надану послугу.
Наприклад, імпортер завіз банани на 120 000 грн, сплативши 20 000 грн ПДВ. Імпортер не є кінцевим споживачем цих бананів і збирається далі їх продати. Тому він поверне собі ці 20 000 грн., коли продаватиме банани супермаркету. А супермаркет, в свою чергу, поверне собі ці 20 000 грн ПДВ, коли реалізує банани нам з вами.
Таким чином ми бачимо, що той ПДВ на вході (20 000 грн) до бюджету насправді сплатили ми, коли придбали банани в супермаркеті.
Як працює скрут
Імпортер завіз банани на 120 000 грн, сплативши 20 000 грн ПДВ. У нього виник так званий податковий кредит 20 000 грн.
Він вирішив продати банани за готівку оптовику, при чому в чорну, тобто без обліку. Таким чином імпортер повернув собі 120 000 грн., в т.ч. ті 20 000 грн, які він сплатив до бюджету. Він також отримав прибуток, з якого не заплатив податок.
І у імпортера ще залишились документи на банани і податковий кредит (20 000 грн).
З цими документами він іде на ринок тіньових послуг. І продає документи, наприклад, виробнику асфальту для будівництва доріг. Виробнику асфальту ці документи потрібні для того, щоб зменшити своє податкове зобов’язання, тобто не перерахувати до бюджету всю суму ПДВ, яку сплатить йому замовник, коли розрахується за матеріал.
Таким чином бюджет знову недоотримає ПДВ, який сплатить замовник асфальту. Плюс, у виробника на цю ж суму зменшиться прибуток. Відповідно, і податок з прибутку також він сплатить менше.
Множимо на два
Тому, коли я кажу, що на схемі «скрут» бюджет щомісячно втрачає 5 млрд грн, я постійно підкреслюю, що це ЛИШЕ скрут. Бюджет недоотримує 5 млрд. грн. ПДВ, які сплатив кінцевий споживач, тобто ми з вами.
Розмір недонадходжень до бюджету насправді майже вдвічі більший, адже за рахунок цієї схеми мінімізується податок на прибуток на таку ж саму суму.
А що податкова?
Не можна просто так взяти і «продати» свій податковий кредит. Для цього потрібно реєструвати податкові накладні.
Так вже склалось, що Податкова має аналітичну систему СМКОР, яка реагує на «дивні» перетворення бананів на асфальт, і одразу позначає такі проводки червоними прапорцями. Коли такий значок з’являється, податківці починають розбиратись, що не так з цією операцією, і чи дійсно в технологічній карті виробництва асфальту міг з’явитись новий елемент – банани.
Щоправда, податківці не завжди звертають увагу на такі метаморфози і не блокують реєстрацію накладних. Щось їм дуже заважає. Припускаю, тут вся справа у відсотку, який вони мають на цій схемі.
Скільки коштує перетворити банани на асфальт?
Зазвичай податковий кредит розподіляється по 5% продавцю і покупцю. 2-3% іде на послуги податківців і, звичайно ж, правоохоронців.
Решта – розходи на «операційну діяльність». Адже не можна продати банани напряму виробнику конструкцій. Це робиться через три фірми-прокладки.
В результаті такої бурхливої діяльності у суб’єктів господарювання виникає потреба конвертувати готівку в «безнал», і навпаки. За це відповідають славнозвісні конвертаційні центри, які теж отримують свій відсоток за послуги.
І що ми маємо?
Вже третій рік системно працює схема, внаслідок якої бюджет вже недоотримав сотні мільярдів гривень. Корупціонери непристойно збагатились, чесний бізнес не може конкурувати зі схематозниками, громадяни продовжують сумлінно сплачувати податки, а Уряд шукає, де б ще позичити, щоб покрити бюджетний дефіцит.