Україна - аспірант НАТО, це звучить звісно приємно, хоч і незвично. Але нарешті ми отримали публічний орієнтир від наших західних партнерів. Це хоча і не конкретне ПДЧ (План дій по членству - авт.), з яким нас "прокинули" у 2008 році в Бухаресті і яке має буде наступним. Тому в цілому сигнал позитивний, особливо перед виборами.
До речі, такий сигнал можна розглядати і як передвиборчий аванс нинішній владі і головнокомандуючому з боку західних партнерів (черговий сигнал - нагадаю, раніше посол ЄС назвав ідіотами чи сліпими тих хто не бачить реформ в Україні).
АЛЕ.
Курс на НАТО завжди дратував нашу східну сусідку - Кремль свою нелюбов до України любить пояснювати протидією розширенню НАТО. В результаті у нас були і Харківські угоди (рос флот ще на 49 років), і окупація Криму (ай яй яй, в Севастополі буде база НАТО). Ця тенденція постійна і її лоббістів у Москві у владі ну дууже багато є і буде, Путін взяв тренд на військове загострення - в своїх останніх інтерв'ю постійно грозить НАТО і США.
Логічно це не пояснюється (натівських країн навколо росії уже давно багато - наприклад країни Балтії, з деякими вона навіть дуже дружить - Туреччина), але це факт.
"Ястреб міра" Дмитрій Рогозін колись пояснюючи чому РФ завжди так різко проти України в НАТО відверто мені сказав - "нам проти НАТО краще воювати на чужій території, а якщо ви увійдете, то буфера вже не буде".
Очевидно, що "натівську загрозу" активно просуває російський ВПК, їх військові та спецслужби: бо це гроші, визнання необхідності їх існування - що не дармоїди, а значить знову гроші.
І заради зриву курсу країн в НАТО Москва спочатку обмежувалась інформаційно-психологічними операціями (публікації/програми в ЗМІ, мітинги, пікети і тп). Але в останній час активно вдається і до відверто силових акцій (окупація Криму, переворот в Чорногорії) - і все заради того, щоб зірвати інтеграцію з НАТО.
З Чорногорією у Москви вийшов голосний пшик - країна не тільки арештувала місцевих виконавців, а й російських організаторів. І країну тільки ще швидше прийняли в Альянс.
З Україною - поки що окупація Криму і відкритий конфлікт на Донбасі курсу Києва на НАТО не зупинила, хоча на позицію країн-членів дійсно вплинула: ніхто з них не хоче використовувати п.5 договору (про колективний захист учасників НАТО) проти Росії.
А тут НАТО стимулює (статус асистента дали) до тіснішої співпраці... Тому Росія після легалізації Путіна на черговий строк активізує заходи по зриву курсу України в НАТО. І скоріш за все це буде силовий сценарій.
Оскільки частину диверсантів Рубана вже затримали (а решту зараз ловлять по всій країні), то у Москви залишається варіант з військовим вторгненням: або в/частин з ОРДЛО, або навіть підключення регулярних військ з території РФ (привід благовидний придумають - благо корисних ідіотів та рос.агентури в Україні достатньо).
Ця країна хвора мілітаризмом...