Нинішній рік поставив туристичний ринок на паузу. Хотіли ми цього чи ні, але 2020-й дав нам час і змогу «перепрошити» український туризм, попрацювати над його концептуальним оновленням. А оновлювати доведеться багато. Адже чинна версія закону «Про туризм» датується 1995 роком.
Відтоді багато чого змінилося. Але у сфері туризму, на жаль, досі панує стихійний ринок з 90-х. Так далі бути не може.
Ми не маємо навіть єдиної бази даних про учасників ринку. А те, що маємо, лежить у різних місцях у вигляді стосів паперу під шаром пилу.
Тому одним із ключових положень законопроєкту №4162 стане створення Єдиного туристичного реєстру та відповідного порталу. Ці ресурси змінять алгоритм взаємодії всіх суб’єктів туристичної діяльності. Кожен зможе отримати з нього достовірну інформацію про учасників ринку.
Готелі вже не малюватимуть собі стільки зірок, на скільки вистачить фарби. Ми запроваджуємо чітку категоризацію, яку зараз розробляє Державне агентство розвитку туризму України спільно з Rapid Advisory Help від ЄБРР.
Більше ніяких «голих і босих» туроператорів! Якщо щось пішло не за планом, має спрацювати запобіжник – фінансове забезпечення, зокрема, страхування. Клієнт не залишиться наодинці з проблемами, що виникли не з його провини.
Страхування на неповернення туриста має входити у вартість туру. Якщо ви не зі своєї вини застрягли в іноземній країні, вам більше не доведеться жити в аеропорту і харчуватися черствими канапками. Страховка автоматично забезпечить готель на період затримки та компенсацію перельоту додому.
Читайте такжеВлада Кіпру вирішила впускати вакцинованих від ковіду туристів без ПЛР-тесту
Ми також отримаємо Стратегію розвитку туризму, яку давно заслужили, але якої ніколи не мали. Це буде законодавчо закріплений програмний документ з цілями, аналізом проблем та шляхами їхнього вирішення, конкретними заходами та термінами виконання, критеріями оцінювання результатів, а також джерелами фінансування.
До речі, про фінансування. У проєкті ми прописали механізм утворення в місцевих бюджетах фондів розвитку туризму. Наповнюватимуться такі фонди за рахунок декількох джерел.
По-перше, це туристичний збір. Він є місцевим збором, а тому має залишатися «на місці» і бути цільовим. Сьогодні ці кошти губляться у нетрях загального фонду місцевого бюджету та жодним чином не сприяють розвиткові туристичної інфраструктури в громаді.
По-друге, це сплачені штрафи за порушення законодавства в сфері туризму. По-третє, це цільові та інші добровільні внески підприємств та установ.
Ми також розпочинаємо ефективну промоцію внутрішнього туризму – проєкт «Мандруй Україною». Відсутність маркетингової стратегії у минулі роки призвела до того, що більшість українців не знають навіть про цікавинки власного регіону. А внутрішній туризм, за винятком буквально десятка популярних локацій, приваблює лише затятих ентузіастів, які згодні долати труднощі на шляху до прекрасного.
Підкреслю: наш закон – це не про посилення державного регулювання. Це – про гроші. Туристична сфера за умови її грамотної підтримки може дати країні до 10% ВВП. Невже ми хочемо відмовитися від цих коштів?
Але такого показника можна досягти лише комплексною роботою. Тому наш законопроєкт №4162 – лише один з камінців великої мозаїки. До нього ми додамо «Велике будівництво» доріг і «Велику реставрацію» замків. Вже ухвалений президентський законопроєкт №3851 (очікує підписання), який надає постійну пільгову 7-відсоткову ставку ПДВ закладам розміщення і тимчасову (до 2023 року) – на проведення екскурсій у музеях, зоопарках, заповідниках та їхнє відвідування. Децентралізацію, яка дасть громадам кошти на розвиток туристичних кластерів. Реформу пасажирських перевезень «Укрзалізниці», що вперше в своїй історії почала прямий діалог із туристичною сферою.
Рано чи пізно пандемія мине, і готуватися до цього треба вже зараз. Свої двері для туристів відчинить не лише Україна, але наше завдання – зробити так, щоби гість обрав саме нас.
Читайте такжеВ ООН оцінили збитки в сфері туризму через коронавірус