Елла Штика, культурний менеджер, розповідає, як альтернативні простори або так звані вільні простори допомагають залучати городян до культурних ініціатив.
В умовах реформ та необхідності швидких змін в Україні, самоорганізовані процеси, ініційовані локальними активістами, заслуговують на особливу увагу, бо є основою демократичного розвитку. У локальних активістів є бажання змінювати життя в своїх громадах на краще, і вони створюють фізичні платформи для спілкування та втілення незалежних ініціатив. Ці платформи позиціонуються як альтернативні культурні простори, мають унікальні практики у різних напрямках: залучення місцевих мешканців до міського розвитку, ревіталізація занедбаних будівель, розвиток культурного активізму, арт-резиденції, соціальний бізнес тощо.
Альона Глазкова, «Простір ідей», Кременчук
"Віримо, що люди отримали місце, де можна втілити власні ідеї. Сюди можна прийти, щоб чомусь повчитися або просто провести час у приємному товаристві. Іноді приходять цілі сім’ї - дорослі діти і їх батьки разом або окремо на різні заходи. Іноді приходить молодь, якій нікуди подітися, особливо коли на вулиці холодно. А ще хочеться працювати з сусідами навколишніми. Робити якісь зустрічі громади локальної, пропонувати розвиток домашньої кухні сусідським бабуням (купувати у них пиріжки, робити обміни консервацією), робити ігри з дітьми в теплу погоду. На це поки що не вистачає людського ресурсу".
Ми багато говоримо про партисипацію, про те, якою вона буває. Сьогодні партисипація (тобто співучасть) є критерієм оцінки, вимогою майже до кожного культурного процесу. Ми говоримо про співучасть як при розробці національної стратегії розвитку культури, так і, наприклад, музейної експозиції. Особливо важливу роль в залучення місцевого населення до культурних процесів відіграють креативні або так звані вільні простори, які стають альтернативними культурними майданчиками. Якщо ми розглянемо роботу просторів, менеджери яких брали участь в освітній програмі для управління альтернативних просторів “Платформа практичних взаємодій”, ми в цьому переконаємось.
Леонід Єжуров, Kherson Art Hub, Херсон
"Про що вже можна засвідчити, так про те, що до нас стали підключатися розумні, цікаві і творчі люди і на нашій базі стали запускати цікаві дискусійні клуби або нові творчі союзи. Безумовно ця активність повинна привести до крутих мистецьких проектів і розвитку суспільної дискусії. І ще я сподіваюся, це допоможе прийти скоріш тому періоду, коли жителі міста зможуть почати пишатися місцевою інтелігенцією".
Ідея освітньої програми для менеджерів альтернативних культурних просторів народилась у колі партнерів з бажання налагодити сталу взаємодію та обмін досвідом між локальними активістами, які є «новими» менеджерами культури. Взяти участь у навчальній програмі виявили бажання майже 60 активістів з усієї України. Більше половини учасників проекту заявили, що вони створили простір у травні 2016 року, що наочно демонструє трендовість виникнення альтернативних культурних просторів в Україні.
Марина Науменко, вільний простір ART HOUSE, Ірпінь
"Вільний простір це більше ніж просто місце, де відбуваються заходи. Це місце, яке об`єднує людей. За півтора роки нашого існування, у просторі перезнайомилось багато творчих людей і не просто перезнайомилось, а деякі, навіть, вже реалізували спільні проекти, що для нас надзвичайно приємно. До нас звертають митці задля того, щоб презентувати свою творчість. Нам не доводиться шукати контент для заповнення простору. Ті, кому є чим поділитися, самі до нас приходять. Це надзвичайно радує, адже означає, що ми потрібні".
На навчання були запрошені 15 менеджерів з різних міст, які вже оперують власними просторами. Впродовж 10-13 вересня 2016 року, в м. Кременчуці, на базі альтернативного культурного центру #Adapter активісти досліджували теми менеджменту культурних просторів та їх наповнення; обмінювалися досвідом щодо залучення містян; аналізували моделі, за якими працюють альтернативні простори в Україні, та стереотипи відносно «нових» культурних менеджерів.
Валерія Івонінська, альтернативний культурний центр #Adapter, Кременчук
"Локальна громада отримала можливість не тільки розвиватися неформально, проводити час альтернативно від міських пропозицій ( бари, клуби), а також самостійно влаштовувати власні івенти, реалізувати свій потенціал та потреби".
Підводячи підсумки, хочемо зазначити, що більшість учасників відмічають позитивні зміни в своїх спільнотах, адже з появою простору з'явилася можливість проводити час альтернативно від офіційних пропозицій, самостійно влаштовувати різноманітні події, реалізувати свій потенціал. Багато культурних подій, мистецьких проектів та суспільних дискусій народжуються прямо у просторі за кавою. Менеджери просторів наголошують на спільнотоутворюючій функції просторів, як на головній, та мріють про розробку спеціалізованих програм для діалогу молоді та пенсіонерів, літні кінотеатри, міждисциплінарні проекти та перформанси. Вони усвідомлюють, що покликані не тільки створити правильний культурний продукт, а й попит на нього.
