Перше – якщо країна в епіцентрі світової політики – незалежно від того як суб’єкт чи як об’єкт, то її територія апріорі стає полігоном для протистояння. Велика Британія є активним міжнародним гравцем. Як і США вона взяла на себе функцію міжнародного поліцейського, зокрема й у протистоянні ісламському фундаменталізму та екстремізму. Зрозуміло, що така силова місія призводить до збільшення когорти невдоволених. Фактично, тих, хто вважає себе «жертвою поліцейського свавілля».
Завдання будь-якого теракту – максимальний інформаційний ефект. І наявність потужних інформаційних агенцій на території розвинутих країн максимально посилюють вплив терористичного акту на громадську думку. Чим драматичніше теракт – тим відчутніші наслідки.
Друге – теракт як засіб впливу на міжнародну політику відіграє важливу роль у протистоянні малих за військовою міццю політичних гравців проти потужних суб’єктів. Особливо в умовах, коли діючі міжнародні інституції (та ж ООН) втратили свою ефективність як безпековий інструмент. Коли, Ісламська держава, яка взяла на себе відповідальність за цей теракт, втрачає свої позиції. Тому й переносить арену бойових дій на територію інших країн. І насамперед, тих країн, які ведуть активну боротьбу з ІД.
Період справжніх позиційних війн уже давно минув. Кожен активний прихильник тієї чи іншої системи мислення, потенційно може стати комбатантом і вести індивідуальний спротив проти так званих «загарбників». Тим більше, за умов значного розвитку засобів комунікацій – у тому числі й соціальних мереж. Тому військова перемога в новому світі уже не означає поразку суперника.
Третє - світ вступив у пасіонарну стадію – тобто фактично гіперактивну. Насилля стає прийнятним явищем для багатьох. А насилля, як відомо, породжує лише насилля у відповідь.
Четверте - не варто забувати, що на 8 червня у країні заплановані дострокові вибори до парламенту. І як кожні вибори – активізація прямої демократії – завжди виступали елементом маніпулювання громадської думки. На жаль, маніпуляції здійснюються не лише слова. Дієвішими в період гіперактивності стає маніпуляція насиллям. Потенційно проведення терактів перед виборами може стимулювати і до пришвидшення Брексіту, і до активної антиміграційної політики. Та, знову ж таки потенційно – може призвести або до певної ізоляції Британії, або ж навпаки – до активізації її зовнішньої, у тому числі й військової політики.
І останнє, але не менш важливе. Місце України у новому світі. Зрозуміло, що загострення внутрішніх проблем для основних світових гравців призведе до акумулювання уваги на їх проблемах і на джерелі цих проблем. Якщо не зміниться світова тактика, то не виключено, що Велика Британія завдасть удару у відповідь по ІД, а ісламістська загроза витіснить інші загрози із міжнародного життя. Зрозуміло, що це: а) на руку Кремлю, який шукає шляхів для безболісного виходу із «української кризи» зі збереженням власних загарбань та поширенням своєї зони впливу на нашу державу; б) Україні буде значно складніше довести свою значимість для міжнародної спільноти, навіть зважаючи на те, що військові дії на Донбасі відбуваються по сусідству з Євросоюзом. Але разом з тим, проводити паралелі щодо російського сліду у цьому теракті поки що зарано. Навіть зважаючи на активну антиросійську позицію Великої Британії. Ми і так занадто переоцінюємо вплив Путіна на світові процеси, а для нього навіть такі негативні меседжі – виключно реклама його впливості.
Фактично, цей теракт – це удар не лише по старій добрій Англії, це удар по Європейському Союзові та удар по Україні. Це – черговий виклик всьому світові, який або вимушений перебудовувати міжнародну системи безпеки, або ж – сприяти подальшій ескалації та популяризації насилля як «ефективного» методу протидії.