Іноземні компанії зупиняють своє виробництво в КНР. Так, 29 січня про припинення роботи своїх підприємств в Китаї оголосила Toyota. Китайські працівники заводів Toyota в останній тиждень січня перебувають на канікулах у зв'язку з китайським Новим роком, який відзначався 25 січня, відновлення роботи було заплановано на 3 лютого, проте тепер оголошено, що робота заводів відновиться не раніше 10 лютого. Така ж ситуація і на розташованих в Китаї заводах Honda. Компанія повідомила, що два заводи по збірці мотоциклів в містах Тяньцзінь і Тайцан не працюватимуть до 9 лютого, тоді як спочатку планувалося відновити роботу 3 лютого. Потужність заводу Honda в Тянцзині становить близько 350 тис. мотоциклів на рік, в Тайцані - 500 тис. мотоциклів на рік. Компанія Honda повідомила, що не може прогнозувати час відновлення їх роботи.
Мережа McDonalds оголосила про тимчасове закриття ресторанів в п'яти містах провінції Хубей, в столиці якої Ухані знаходиться вогнище вірусу. Про закриття половини своїх китайських кав'ярень (близько 2 тисяч закладів) оголосила мережа Starbucks. Про тимчасове закриття закладів оголошують і китайські мережі швидкого харчування. Наприклад, компанія Haidilao - найбільша в Китаї мережа швидкого харчування. Заклади мережі закриті на всьому материковому Китаї, де компанія управляє 550 ресторанами.
Судячи з розвитку ситуації разом з подальшим поширенням вірусу про вимушене продовження канікул будуть заявляти все більше компаній. Ймовірно, найбільше постраждають заклади громадського харчування, сфера розваг і туристичні послуги. У свою чергу, зниження туристичної активності через вірус може призвести до скорочення попиту на паливо з боку авіакомпаній. Авіакомпанія British Airways тимчасово скасувала всі рейси в материковий Китай і з нього. Інші авіакомпанії починають діяти аналогічно, наприклад, один з найбільших в світі операторів ринку пасажирських авіаперевезень Lufthansa. Що знижує світові ціни на нафту. Барель коштує вже 55 доларів, це найнижчий рівень з жовтня минулого року.
Один такий тиждень для китайської економіки (хай навіть святковий) - це десятки мільярдів доларів збитків. А наслідки уповільнення китайської економіки, з урахуванням її масштабів, практично такі ж, як якщо б подібне відбувалося в США.
Вже є тривожні тенденції в міжнародних перевезеннях, які відіб'ються на світовій торгівлі. 29 січня вантажне залізничне сполучення з провінцією Хубей призупинено. Поки до 29 лютого. Пасажирське сполучення було зупинене ще 23 січня. Заборона поширилася на літаки, поїзди, автобуси, метро і пороми, закриті залізничні вокзали. Ухань, столиця цієї провінції - великий залізничний вузол і важлива точка для материкових маршрутів з Китаю в Європу. В рамках ініціативи «Один пояс - один шлях» місто розвивало два контейнерних маршрути - «Ханьсіньоу» через Алашанькоу і Казахстан, а також «Ханьманьоу» через Маньчжурію і Росію. Тільки в 2018 році в європейському напрямку було відправлено 173 вантажних потяги. Основні вантажі, які транспортувалися з ураженої вірусом провінції - комплектуючі для авіапрому і автопрому, електроніка, текстиль, хімічна і харчова продукція.
Падають фондові індекси на європейських і азіатських біржах, що може стати тригером кризи. Очікування падіння виробництва і попиту призвело до зростання індексів волатильності, що вказує на значне збільшення невизначеності інвесторів щодо майбутнього ринків. Хочеться вірити, що ситуація стабілізується, але не варто виключати, що наслідки коронавірусу для світової економіки можуть бути дуже складними. Коли в кінці минулого року я застерігав від самозаспокоєння щодо найближчого майбутнього української економіки, то навіть і уявити не міг, що загрозою для світової економіки може стати коронавірус. Та й хто міг таке припустити?
Логічною реакцією на загострення ситуації в світовій економіці може стати відтік капіталів з ринків, що розвиваються. Не буду описувати, як це може відбитися на ринку ОВДП та курсі гривні. Це поки гіпотетичний сценарій, сподіваюся, він не буде реалізований, хоча Україна знаходиться в ситуації, коли від неї мало що залежить.
Але вже складаються передумови для погіршення кон'юнктури тих сировинних товарів, які становлять більшу частину українського експорту. Навряд чи виправдаються надії на зростання ціни металопродукції і залізорудної сировини, в тому числі тому, що на тлі ситуації з вірусом не варто чекати високих темпів в будівельній індустрії КНР (вона споживає нашу продукцію). Якщо вартість пшениці поки в цілому стабільна, то ціна кукурудзи (одна з основних експортних позицій України) помітно знижується, причому темпи падіння можуть прискоритися через наближення збору врожаю в Аргентині і Бразилії. Добре, що наші трейдери вже вивезли 4 млн. т ячменю, практично повністю вичерпавши експортний потенціал, отже, можливе зниження цін їх майже не торкнеться. Олійні культури (ще одна найважливіша складова українського агроекспорту) теж в зоні ризику. США і Китай підписали торговельну угоду, відповідно до якої КНР зобов'язалися закупити великі обсяги американських соняшнику, сої, ріпаку. Але коронавірус може стати причиною відмови Китаю від виконання цього зобов'язання, яке нав'язане Штатами. У цьому випадку пропозиція цих продуктів на світових ринках зросте, що призведе до зниження ціни насіння соняшнику і соняшникової олії. Це вдарить по українських експортерах.
Ринок торгує очікуваннями. І маленька паніка може призвести до великих розпродажів. Що може обвалити ціни на ту низькомаржинальну сировину, яку Україна експортує.
30 січня китайські епідеміологи заявили, що планують за три місяці розробити вакцину від Уханьского коронавірусу. Сподіваюся, ситуація стабілізується. В першу чергу, в плані здоров'я і життя людей. Хочеться вірити, що ситуація в світовій економіці не зірветься в кризу. Але не виключений і куди менш оптимістичний сценарій ...
Звичайно, ідеальних рецептів того, як не залежати від того, що відбувається в світовій економіці немає. Але наша країна, в якій превалює промисловість другого індустріального укладу, завжди буде в зоні посиленої турбулентності в періоди потрясінь у світовій економіці - в кризу завжди найбільш сильно страждають саме експортери сировини, ціни на яку падають в найбільшій мірі. Проблеми випуску високотехнологічної продукції з високою часткою доданої вартості, ось що повинно в першу чергу хвилювати керівників економічного блоку уряду. У України, якщо ми не хочемо і далі дуже сильно залежати від будь-яких штормів в світовій економіці, немає іншого виходу, крім як стати країною-«технологічним стартапом». Саме це завдання і ставить президент України В.Зеленський.