Згадане є порушенням закону і статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. за це передбачена відповідальність у вигляді досить великого штрафу, а також конфіскації товару та виручки, отриманої від його продажу.
Зазвичай ці бабці «кришуються» дільничними, які не тільки закривають очі на таку торгівлю, а ще й у випадках, коли хтось вимагає покарання, притягають порушниць за 160 статтею КУпАП, яка стосується зовсім іншого — несанкціонованої торгівлі як такої, не передбачає конфіскації товару та виручки, а також загрожує порушникам набагато меншим штрафом. В цьому мені довелось переконатись особисто.
Одна з таких торгівельних точок розміщена на метро «Печерська», через дорогу від ЦВК.
Побачивши її, я подзвонив на лінію 102 та повідомив про порушення. Через 45 хвилин приїхав наряд міліції, який пожурив бабусю: «Ну навіщо сигарети продавати? Невже не можна торгувати чимось іншим?». Остання почала збирати речі та заносиити їх до кіоску, який стояв поруч. Співпраця з партнерами? :)
Коли вона зібралась, ми поїхали до дільничного відділку міліції. Дорогою вона спілкувалась з кимось по телефону та розказувала куди вона їде, назвала по імені водія-міліціонера та дільничного, до якого ми прямували.
У відділку я написав пояснення, а дільничний, який представився старшим лейтенантом міліції Рубльовим Віталієм Сергійовичем, склав на порушницю протокол за статтею 160 КУпАП. На мої зауваження, що необхідно складати за ст. 156 КУпАП відповів, що він класифікує інакше. Я чомусь не здивувався, і повернувшись додому відправив до Печерської прокуратури ось таку скаргу.
А ось так виглядало місце після мого невеличкого двогодинного рейду.