Що таке паспорт вакцинації?
З 15 червня 2021 року Євросоюз запроваджує зелені сертифікати вакцинації. Це документ, який містить усі дані про особу та її ковід-історію: хворіла чи ні, рівень антитіл та інформація про вакцину (тип, марку тощо). Мета очевидна – спростити вільне пересування у межах блоку, а згодом і для третіх країн. Можливість отримання сертифікатів вакцинації громадянами країн поза ЄС розглядають, але таким особам слід буде надати вичерпну інформацію про стан здоров’я та про зроблену вакцину. І це щеплення має бути легальним.
Одразу ясність: паспорт вакцинації – це не єдина можливість для подорожей. Паралельно все одно залишатиметься ПЛР-тестування (якщо країна відкрита для мандрівників). Вимагати для в’їзду безальтернативно лише «зелений сертифікат» зможуть тільки тоді, коли більшість населення в країні буде вакцинованим і вакцина буде у вільному комерційному доступі. Тобто, коли мандрівник мав усі можливості щепитися від ковіду.
А якщо за гроші?
Коли ж з’явиться можливість комерційного використання вакцин? За приблизними підрахунками ближче до кінця літа. Зараз світ вакцинується в режимі «екстреного використання» препаратів – ще під час третьої фази досліджень самих вакцин. Для цього уряди змінили правила реєстрації вакцин, бо зараз йдеться про питання національної біобезпеки. Коли виробники вакцин закінчать третю фазу і зареєструють свої препарати в звичайному порядку, тоді можна буде продавати їх приватним компаніям. Тому закуповувати за світовими стандартами можуть лише уряди країн, навіть окремі місцеві органи не мають таких можливостей.
Поки жодна приватна компанія не купувала жодну вакцину: все, що є – це поставки за контрактами урядів. Їх навряд чи продаватимуть пересічним громадянам найближчим часом, бо куплене за державний кошт і першочергово мають бути вакциновані ті групи населення, які визначила кожна країна для себе. В усьому світ пріоритет – медики, які працюють з ковід-хворими і люди з груп ризику (люди літнього віку і хронічними хворобами). Тут є своя логіка: мають бути фахівці, які лікують і розвантаження медзакладів. Вакцинований пацієнт з групи ризику навіть якщо і підхопить ковід – перебіг хвороби буде легшим і госпіталізації не потребуватиме.
Як це працює?
В світі поки дві країни справді чемпіони у боротьбі з коронавірусом: Ізраїль та США. І обидві запровадили свої паспорти вакцинації.
Ізраїль повністю вакцинував (двома щепленнями) понад 52% населення (4.7 млн), усіх медиків, а у квітні планує перейти вже до вакцинації дітей, старших за 12 років. Першою ця країна запровадила і “паспорти” щеплених. Їх вимагають для відвідин закритих громадських місць – кафе, ресторани, кінотеатри, спортзали, ТРЦ. Без довідки просто не пускають.
В країні немає ковід-сплесків і починають знімати обмеження: наприклад, носити маску на вулиці вже необов’язково (привіт українському карантину та дотриманню українцями його норм), можна виїжджати за кордон. Ізраїль все ще не пускає іноземців до повної перемоги над ковідом навіть за умови двотижневої ізоляції і негативного тесту.
У США повністю вакцинованих (дві дози) понад 16% (54.6 млн. людей). Сертифікат запровадив поки лише Нью-Йорк. Це електронний варіант і з кінця лютого працює в тестовому режимі для участі спортивних заходах. Додаток для телефону містить всю “ковід-інформацію” про людину. Оскільки дані потребують оновлення, то сертифікат про вакцинацію діє 30 днів, три дні – ПЛР-тест і 6 годин антиген-тест. Таке рішення логічне – інформація і про вірус, і про дію вакцин на нього постійно змінюється, тому, цілком очевидно, що й термін дії довідок будуть змінювати з часом. Принцип дії додатку нагадує логіку посадки на авіарейс. Генерується qr-код і його сканування дає перевіряючому можливість з'ясувати чи особа має право входу. Приватна інформація не відображається, а отже переживати про розкриття своїх персональних даних немає підстав. Досвід Нью Йорку планують розповсюдити на всю країну. Представлені ЄС попередні зображення та функціонал сертифікатів схожі до пілотного американського електронного пропуску.
А що Україна?
Україна пішла своїм шляхом. МОЗ разом з Міністерством цифрової трансформації вже заявили про готовність видавати паспорти вакцинації. Але навіть в міністерствах не впевнені, що українські сертифікати будуть визнаватись у світі.
Згідно з українським законодавством форма документу, незалежно від того, яким чином він буде використовуватись, повинна бути затверджена Міністерством охорони здоров’я. Визначити потрібно не лише форму документу, а й порядок видачі, термін дії. Особливо, якщо ми хочемо, щоб цей сертифікат чи довідка визнавались за кордоном. Такого документу ще немає, можливо на це є причини.
Використання Дії та інтеграція з E-health - досить важливе завдання, за яке ми взялися ще в кінці 2019 року. Маю сподівання, що побачимо перші результати хоча би щодо цих довідок. Дія могла би, в разі необхідності, підтягувати з системи електронного здоров'я останні дані – чи то про ПЛР-тест, чи то про антиген-тест, чи про вакцинацію. В такому разі переживати про термін дійсності довідки не варто.
Вакцинація за державний кошт проходить хаотично, етапів не дотримуються: вже вакцинують ІІ і ІІІ етап – освітяни, працівники держбезпеки, люди 65+. Додались публічні особи та категорія «інші». І є області, наприклад Черкаська, де 35% вакцинованих – незрозумілі «інші». З одного боку є шанси, що ті 300 тис українців, які зареєструвались у «Дії» отримають вакцину до липня. Але за вакцинацію всіляких “інших”, які не входять в пріоритетні групи перших чотирьох етапів, заплатить медична система. Адже якщо не вакцинувати більшість медиків і ризикових пацієнтів, восени матимемо новий значний сплеск захворюваності та госпіталізацій. І постає логічне питання – навіщо ця екстрена вакцинація: щоб хтось зміг відпочити за кордоном чи все ж таки, щоб рятувати життя тих, кому загрожує важкий перебіг хвороби, госпіталізація та летальність?
Тихцем і «за домовленістю» вакцинуватись заради мандрівки теж ризиково. По-перше, виробники відслідковують походження кожної ампули вакцини, тому оформлення буде обов'язковим. І це ризик для лікаря, якого з часом можуть притягнути до відповідальності. По-друге, нелегальне щеплення (тобто не урядовими закупленими вакцинами) в жоден документ не внесеться і можуть бути сюрпризи на кордоні. По-третє, за кордоном не дурні живуть і прекрасно знають українські історії з фейковими ПЛР-тестами для виїзду за межі держави. То ж і довідки про вакцинацію швидко навчаться перевіряти. А фейкова довідка може (чи захочете ви мати штамп про депортацію опинитися в чорних списках країн). По-четверте, медики, які робитимуть навіть залишками вакцини не прописані регламентом щеплення, ризикують у майбутньому мати перевірки від різноманітних органів контролю як неправомірне використання державного майна.
А як же тоді мандрувати?
Країни, для яких чимале джерело прибутку туризм, будуть зацікавлені в відпочивальниках. Звісно, за умови, що в країні спокійна ковід-ситуація і немає локальних локдаунів. Очевидно, прийматимуть з негативними ПЛР-тестами по приїзду і це варто враховувати у бюджетах на відпустку.
Для бізнес-подорожей є свої правила (виклик, погодження з посольством, дозвіл на офіційне працевлаштування) і їх дотримання гарантує успішний вояж. І звичайно той самий хоча б ПЛР-тест.
Ще є надія дочекатись комерційної вакцинації, яку виробники очікують в кінці літа, або змін в дорожній карті вакцинації України.
Але головне – в гонитві за відпочинком не варто ризикувати здоров’ям. Ковід не вічний, а життя одне.