Так, в останні дні вересня НАК "Нафтогаз України" і румунська The Rompetrol Group N.V. затвердили техніко-економічне обґрунтування розвитку спільного підприємства. Про це розповів гендиректор компанії Rompetrol Ukraіne Андрій Кузьменко. Проект передбачає інвестиції румунської сторони на найближчі п'ять років у розмірі $1 млрд. "Зараз ми закінчуємо реєстрацію спільного підприємства й уже протягом наступного року поставимо в Україну 350-400 тис. тонн нафтопродуктів", - заявив пан Кузьменко.
Компанії планують створити й спільно контролювати роздрібну мережу з 700 заправок, на яких буде продаватися румунське паливо стандартів якості "Євро-5" й "Євро-6", а також українське біопаливо. При цьому близько 300 АЗС будуть працювати під вивіскою "Нафтогазу", ще 400 - під вивіскою Rompetrol. Перші 100 заправок почнуть свою роботу вже в наступному році - більша частина з них - на півдні й сході України. "Нафтогаз" й Rompetrol мають намір також купити п'ять великих нафтобаз в Ізмаїлі, Запоріжжі, Херсоні, Луганську й Феодосії - відповідні переговори з їхніми власниками вже ведуться.
Як передбачається, основним постачальником нафтопродуктів для СП стане румунський НПЗ Petromіdіa і вже через п'ять років його поставки в Україну досягнуть 1,5 млн. тонн. Для імпорту румунського палива будуть використовуватися в першу чергу потужності Феодосійського підприємства по перевалці нафтопродуктів, що сьогодні контролюється державою. Крім того, на АЗС мережі "Нафтогазу" буде поставлятися біопаливо "Азовської нафтової компанії".
У випадку успіху проекту, це буде другий по величині гравець на українському ринку нафтопродуктів, здатний конкурувати із групою "Приват", констатують експерти НТЦ «Псіхея». За деякими оцінками, у випадку реалізації заявлених планів, частка СП на українському роздрібному ринку складе близько 25%, а на оптовому ринку - 15%.
Прикметно, що зараз, за офіційним даними, "Нафтогаз України" контролює до 11% оптового ринку нафтопродуктів України за допомогою двох виробників - Шебелинського ГПЗ і Маріупольського НПЗ "Азовської нафтової компанії". НАК також володіє мережею нафтобаз у всіх регіонах України, а вихід на роздрібний ринок палива є давно декларованим пріоритетним напрямком розвитку держкомпанії.
Сприяти успіху починання буде й той немаловажний факт, що румунські нафтопродукти відповідають стандартам якості, які вище, ніж у палива, що поставляється з Білорусії й Росії, а тим більше - вітчизняного виробництва. Вони конкурують на українському ринку з литовським і польським пальним. Однак логістика в румунського палива дещо краща, адже поставка танкерами й перевалка через морські термінали на півдні України значно здешевлює ресурс.
"Ми запропонуємо нашим клієнтам як преміальний, так і більш економічний паливні бренди, - підкреслював у липні заступник голови правління "Нафтогазу" Євгеній Корнійчук. - Європейський досвід наших партнерів буде повною мірою затребуваний у рамках нашого спільного проекту". Однак пан Корнійчук скромно промовчав про наявність у реальних хазяїв майбутнього партнера не настільки привабливого досвіду по налагодженню в нашій країні нафтопереробки.
Разом з тим, саме цей фактор, вірніше його наслідки, також будуть сприяти просуванню румунської дочки казахів на наш ринок. Мова про фактичну зупинку переробки усередині країни й особливий інтерес, а отже, і належну підтримку держави. Однак викликає деякі питання нинішня політика українського уряду, спрямована останнім часом переважно на стимулювання внутрішнього виробництва й введення мит на імпорт пального. Не можна не згадати й про проблеми на митниці, що їх дотепер мають імпортери, й Rompetrol Ukraіne серед них.
Входить у конфлікт із планами румунів і реалізація власного нафтогазового проекту Дмитром Фірташем, що, за деяким даними, не проти купити завод у Лисичанську... За іншою ж інформацією, український бізнесмен, найімовірніше, цікавиться контрольним пакетом у нафтовому бізнесі Ігоря Єремеєва, що контролює з партнерами другу по величині національну мережу АЗС WOG, що складається з 416 комплексів в 23 областях України й Херсонський НПЗ.
Як би то не було, а одіозний олігарх намірився завоювати не менше половини всього українського паливного ринку. Так, за оцінками, вклавши в Лисичанський НПЗ близько півмільярда доларів, за найближчі два-три років новий власник одержить сучасний нафтопереробний комплекс, що зможе забезпечити не менше половини потреб України в нафтопродуктах.
Однак, якщо з конкурентами всі більш-менш зрозуміло, то позицію держави і його безпосередній інтерес у реалізації спільного проекту багато в чому пояснює думка члена комітету Верховної ради по ПЕК Сергія Пашинського, який вважає, що участь "Нафтогазу" у даному проекті дозволить українському уряду повернути вплив на ринок нафтопродуктів. "Поки в Україні працювали НПЗ, з ними було нескладно домовлятися про стримування росту цін на бензин, незважаючи на подорожчання нафти у світі, - говорить Пашинський. - Зараз уряд втратив такі важелі впливу на ринок, оскільки імпортерів занадто багато".
Згодний з паном Пашинським і його колега по парламентському комітету Олександр Гудима, який ще влітку, коментуючи ситуацію, також заявляв, що в такий спосіб держава одержує важіль впливу на ринок. Адже ініціатива "Нафтогазу" дозволить НАК конкурувати із групою "Приват". "Це буде друга по величині мережа АЗС у країні, що дозволить державі фактично встановлювати ціни на ринку. Якщо мережа з 700 заправок знизить ціни, це стане сигналом для інших гравців ринку, що треба знижувати вартість палива",- заявляє пан Гудима.
Нагадаємо, що про створення спільного підприємства компанії офіційно оголосили влітку поточного року, - 16 липня, у Києві заступник голови правління НАКА Євгеній Корнійчук і генеральний директор The Rompetrol Group N.V. Жанат Тусупбеков підписали Меморандум про співробітництво між двома компаніями. Документ обумовлює "спільну експансію компаній на ринок нафтопродуктів". Зокрема , він передбачає крім властиво створення мережі АЗС, також і підвищення завантаження державних потужностей по перевалці нафти й нафтопродуктів, плюс - уже згадуване створення власної логістичної мережі по поширенню нафтопродуктів.
Як широко відомо, українська дочка румунської компанії - Rompetrol Ukraіne, як нафтотрейдингова компанія, почала свою діяльність у нашій країні у вересні 2006 року. Офіс компанії розташовано в Одесі. Дотепер компанія переважно займалася поставками в Україну якісного палива зі свого НПЗ Petromіdіa у Румунії. Компанія є частиною The Rompetrol Group N.V. - мультинаціональної нафтової компанії зі штаб-квартирою в Амстердамі (Нідерланди), що контролює три заводи в Румунії й працює в 13 країнах, маючи активи у Франції, Румунії, Іспанії й країнах Південно-Східної Європи. Основними напрямками діяльності материнської компанії є переробка нафти, збут і торгівля нафтопродуктами. Чисельність персоналу компанії становить 7500 чоловік, і в 2011 році оборот компанії склав $6,8 млрд.
Нагадаємо, що в 2007 році 75% акцій The Rompetrol Group N.V. (TRG) були придбані казахстанською Національною компанією "Казмунайгаз". Завдяки цій угоді казахи одержали доступ до румунських нафтопереробних заводів і до великої європейської мережі по роздрібній реалізації нафтопродуктів. Через два роки після цього, у червні 2009-го, " Казмунайгаз " завершила придбання що залишилися 25% акцій TRG, що раніше належала компанії Rompetrol Holdіng S.А., у результаті цієї угоди " Казмунайгаз " став 100%-м власником акцій компанії.
Викликає інтерес і те, що раніше казахи розглядали Україну трохи з іншого боку, а саме - як плацдарм для стрибка в Європу, пише журнал «Термінал». Тепер же, по завершенні більше десятиліття з моменту першого заходу на наш ринок у якості власника Херсонського НПЗ і наступного закриття проекту по налагодженню власної переробки в Україні, зроблений наступний крок... Тоді, не дивлячись на всі успіхи казахів у створенні диверсифікованої системи поставок нафти в Європу, нафти, достатньої для усталеної роботи Херсонського НПЗ в Україну так і не прийшло. І відхід казахів з Херсона по-суті перекреслив плани створення в Україні ефективної вертикально-інтегрованої структури, під ідею якої уряд і йшов у свій час назустріч казахській стороні. Чи прийде тепер достатня кількість готових нафтопродуктів? Поживемо, як говоритися, - побачимо...