ГлавнаяБлогиБлог Василя Журавля

Бути чи не бути монополії на ринку поштових послуг?

Законопроєкт № 4353 «Про поштовий зв’язок» було опубліковано на сайті Верховної Ради 10 листопада. Його автори роблять акцент на необхідності поліпшення якості поштових послуг, модернізації інфраструктури й посиленні заходів щодо боротьби з контрабандою. Проте, коли як слід розібратися в положеннях законопроєкту, стає зрозуміло: його прийняття не лише не піде на користь галузі, а й навпаки — сприятиме монополізації ринку цілком очевидним поштовим оператором та збільшенню контрабанди в країні. Пояснюю чому.

Фото: Макс Требухов

Що пропонує новий законопроєкт?

Згідно зі статтею 17 законопроєкту призначений оператор поштового зв’язку, а саме «Укрпошта», отримає виключне право на здійснення міжнародного поштового обміну в ММПО. А якщо сказати простіше, стане єдиним поштовим оператором, який матиме право обробляти посилки, що прямують до України з-за кордону. Бо ММПО (місця міжнародного поштового обміну, через які йдуть такі посилки) — це ті самі склади, що на них відбувається митне оформлення й контроль експортних та імпортних товарів, надісланих до України з будь-яких інших країн.

Нині свій склад ММПО має низка приватних поштових операторів, які займаються діяльністю з доставляння міжнародних відправлень (у тому числі й Meest, де частка закордонних посилок щомісяця становить переважну більшість. Адже обмін поштовими відправленнями з іноземними операторами — основний вид діяльності компанії «Росан», що належить до групи компаній Meest). Тільки от у разі прийняття законопроєкту право обробляти посилки з-за кордону матиме лише «Укрпошта». «Росану» та решті приватних операторів заборонять пересилання міжнародних поштових відправлень. А це означає зменшення обсягів нашого бізнесу в декілька разів.

Про це свідчать і статті законопроєкту 25, 29 і 31. Вони також містять положення, які підкреслюють, що перевезення міжнародних поштових посилок через митний кордон України буде дозволено тільки призначеному поштовому операторові — тобто «Укрпошті».

Фактично це є монополізацією ринку. У Європі прийняття такого закону в принципі було б неможливим. Тим більше такі положення лише вносять суперечності із законодавством Євросоюзу — зокрема, порушують статтю 110 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, а також пункт 20 Преамбули і статтю 7 Директиви 97/67/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

А ми ж так часто говоримо про те, що прагнемо стати саме європейським суспільством! Тож діймо згідно з законами Європи, де займатися міжнародними перевезеннями на ринку може будь-який акредитований поштовий оператор, що має відповідну ліцензію.

До чого тут контрабанда й у чому саме розбіжності?

Автори законопроєкту тиснуть на те, що через провезення контрабанди на територію України через приватні ММПО необхідно зупинити діяльність усіх поштових операторів, окрім «Укрпошти». Однак на практиці це загрожує тим, що, найімовірніше, єдиний акредитований поштовий оператор буде не в змозі впоратися з потоком міжнародних відправлень, спрямованих на його ММПО. Оскільки належного матеріального, технічного та людського забезпечення «Укрпошта» просто не має. Це не тільки не розв’яже питання контрабанди, а й навпаки, зробить контроль поштового обігу менш прискіпливим. А ми знаємо, що навіть тепер «Укрпошті» не завжди вдається адекватно контролювати контрабанду.

Друга небезпека полягає в тому, що внаслідок перевантаження з високою ймовірністю переважна частина поштових відправлень перейде до нелегальних мікроавтобусів, які тишком-нишком перевозять через митницю міжнародні посилки. Тобто контрабанда в Україні буде лише збільшуватися. З іншого боку, наприклад, «Росан» регулярно проходить перевірки — просто зараз митні пункти інспектують експерти, зокрема, колишній митний офіцер Великої Британії.

Чи страждатимуть споживачі?

Звісно. У разі прийняття законопроєкту монополія прямісінько позначиться і на ціноутворенні в галузі — у першу чергу через зниження конкуренції. Поясню, як саме це буде: абсолютно всі міжнародні поштові оператори (Deutsche Post, Poczta Polska, Пошта Білорусі, Пошта Молдови, Eesti Post, Latvia Post, Czech Post, Correos Spain, Correos Brasil) будуть змушені співпрацювати з нашою державою виключно через «Укрпошту», а відповідно, ця компанія отримає право диктувати ціни всій галузі.

Це обов’язково вплине на кінцеву вартість доставки (за попередніми розрахунками, вартість товарів та послуг для пересічного українця збільшиться на 20–30 %). Що стосується сервісу, як я вже зазначав вище, через певні об’єктивні причини він, навпаки, буде тільки гіршати.

Які стратегічні втрати нестиме держава?

Є очевидним, що монополія одного поштового оператора на ринку остаточно підірве довіру закордонних інвесторів до всієї держави. А як іще вони мають ставитися до ситуації, коли компанія, яка успішно працює на ринку понад тридцять років, просто «видавлює» з нього конкурентів під прикриттям асоціації з ЄС? Після такого очікувати на прихід таких сильних онлайн-гравців, як, наприклад, Amazon, просто не варто.

Зменшаться і надходження податків до держбюджету. Тому що, наприклад, нині наш поштовий оператор «Росан» сплачує в середньому приблизно 9 млн грн податків щороку лише з міжнародних поштових відправлень. А на додачу до цього тисячі працівників компанії та наших колег на цьому ж ринку залишаться без роботи.

Ну й нарешті, Україна ризикує втратити свій імідж як міжнародний гравець. У всьому світі призначені оператори (зазвичай державні поштові служби) мають право створювати ETOE (екстратериторіальне місце поштового обміну), прийняте на Бухарестському конгресі 2004 року. В Україні така норма відсутня.

Чи маємо ми інший вихід?

Так. Проблемою контрабанди сьогодні переймається багато країн. І українські спеціалісти мають бути в єдиному інформаційному полі з іноземними колегами, а також діяти на користь держави. Проте перше, що потрібно зробити на державному рівні, це не монополізувати ринок, а закрити кордони для нелегальних мінібусів із їхніми перевезеннями.

Другий розумний крок — запровадження для всіх підприємств, а особливо для ФОПів, обов’язкового використання касових апаратів. Адже коли підприємці будуть змушені ставити на баланс усю продукцію, що вони продають, буде чітко зрозуміло походження товарів, а отже, і як вони потрапили до країни.

Безперечно, Україні потрібне нове законодавство щодо поштового зв’язку. Але розробляти його мають усі присутні на ринку компанії — бо тільки тоді законопроєкт дійсно дасть змогу поліпшити умови для кінцевих споживачів та компаній на ринку поштового зв’язку.

Василь Журавель Василь Журавель , СЕО Meest International
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram