Зміцнення гривні
Поступове зміцнення курсу гривні тривало впродовж 2019 року.
Цьому сприяли значні обсяги придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) іноземцями. Загальний обсяг ОВДП, випущених Міністерством фінансів у обіг наприкінці 2019 року становив понад 800 млрд грн. Низхідний тренд курсу гривні тривав упродовж усього 2019 року з незначними коливаннями. Впродовж року гривня зміцнилася до долара США на 14,5%.
Таке значне зміцнення курсу гривні, як і більшість явищ в економіці, мали різнонаправлені за своєю дією на економіку результати. Імпортні товари ставали дешевшими, тому поступово зростали обсяги імпорту і погіршувався стан торговельного балансу.
Водночас зростання курсу гривні сприяло збільшенню доходів громадян в доларовому еквіваленті. Але водночас усі громадяни, які тримають свої заощадження в доларах і євро, втратили їх у гривневому еквіваленті на ті ж самі 15%. Для українських експортерів, які отримують доходи у вільноконвертованій валюті, ревальвація гривні також означала втрату 15% доходів у гривні.
Внаслідок зміцнення курсу національної валюти зменшується обсяг зовнішньої заборгованості в гривневому еквіваленті в перерахунку на долари США. За оцінками експертів, обсяг погашень України перед зовнішніми кредиторами у 2020 році становитиме близько 17,06 млрд доларів США. Пікові виплати припадають на перший квартал - 5,42 млрд, а також на третій квартал - 5,24 млрд.
Падіння промислового виробництва
Кінець року позначився кількома маркерними макроекономічними показниками, які свідчать про серйозні проблеми в реальному секторі економіки. Обсяги промислового виробництва у листопаді, порівняно з аналогічним місяцем 2018 року зменшилися на 7,5%.
Уряд відреагував на значне падіння промвиробництва створенням у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства спеціального штабу для запобігання подальшого падіння промвиробництва.
Якщо цю тенденцію не вдасться змінити на початку 2020 року, і рівень економічного спаду не уповільниться або навіть прискориться, можуть виникнути серйозні політичні наслідки для уряду Олексія Гончару, принаймні для високопосадовців економічного блоку. Вже зараз в експертних колах ширяться чутки про те, що Володимир Зеленський розглядає можливість ротації деяких членів Кабінету Міністрів, або й усього уряду в повному складі на початку цього року, якщо негативні тенденції не будуть зупинені.
Неоднозначність ситуації в економіці станом на кінець 2019 року також констатує заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук у своїх постах на фейсбук-пабліку.
За його словами, “ситуація з економічною активністю останні місяці є дуже неоднозначною – з одного боку, маємо провал у промисловості, з іншого – продовжують прискорюватися будівництво і роздрібний товарооборот”.
При цьому бачення Мінекономіки щодо забезпечення зростання реальних доходів, купівельної спроможності й добробуту громадян, яка найбільше цікавить суспільство, у постах міністра і його заступника не розкрита.
Наприкінці 2019 року уряду також довелося провести суттєве скорочення видатків Державного бюджету за незахищеними статтями. Це наочоно продемонструвало стан справ з виконанням дохідної частини держбюджету впродовж 2019 року. Вона була дуже непроста. Впродовж 11 місяців 2019 року держбюджет за доходами був виконаний на 94,1% - в абсолютних значеннях це 899,745 млрд грн при плановому показнику 955,716 млрд грн. Внаслідок цього з 19 грудня 2019 р.були заморожені видатки здебільшого на капітальне будівництво.
Очевидно, що у 2020 році Міністерство розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства має детально окреслити своє бачення щодо шляхів забезпечення зростання виробництва у промисловості та аграрному секторі, наповненння дохідної частини держбюджету й реального зростання доходів громадян.
Зменшення середньої зарплати
Також наприкінці 2019 року Держкомстат зареєстрував незначне зменшення рівня середньої заробітної плати офіційно працевлаштованих громадян. Середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні в листопаді становила 10 679 грн, що на 0,4% менше, ніж в жовтні, але на 16,6% більше в річному вираженні. У порівнянні з жовтнем реальна зарплата зменшилася на 0,5%, а по відношенню до листопада минулого року зросла на 10,8%.
Водночас міністр економічного розвитку Тимофій Милованов, орієнтуючись на макроекономічний прогноз Мінекономіки запевнив, що в 2020 році середня зарплата в Україні виросте на 17% - до 12,497 грн. За цим же прогнозом середня заробітна плата в Україні в 2022 році становитиме 16 047 грн.
Зважаючи на те, що у 2020 році мають відбутися місцеві вибори, рівень електоральної підтримки провладної партії безпосередньо залежатиме від основних економічних показників. Якщо зважити на реальну ситуацію в економіці, можемо з високою вірогідністю прогнозувати появу нових політичних сил, для яких економічне зростання країни буде не просто гаслом, а реальним змістом щоденної роботи. Екстенсивний шлях використання промислових потужностей України і аграрного сектору як джерела напівфабрикатів і сировини вже практично вичерпав свій ресурс зростання. Необхідна нова економічна політика підтримки високотехнологічних виробництв, що випускають конкурентоспроможну продукцію з високим рівнем доданої вартості.