У відповідь на проблеми населення з валютними кредитами з’явилося декілька пропозицій з боку НБУ та народних депутатів із їх врегулювання.
Перша пропозиція була озвучена у другій половині травня, і знайшла вираження в двох законопроектах, що пропонували зобов’язати банки конвертувати валютні іпотечні кредити у гривневі за курсом на момент отримання позики, як йдеться в одному з законопроектів, або за офіційним курсом на початок 2014 року, тобто 7,99 грн/дол, як йдеться в іншому, замість поточного офіційного курсу 11,83 грн/дол (станом на 11 червня). Проте обидві ініціативи виявилися фактично не життєздатними, адже ставлять під ризик усю банківську систему і, відповідно, економіку країни в цілому.
Наприклад, за оцінками Незалежної асоціації банків України (НАБУ), реалізація другого і більш зваженого з цих двох законопроектів (його авторство належить Нацбанку), призведе до багатомільярдних збитків банківського сектору. По-перше, негайні збитки банків від курсової різниці підчас реструктуризації кредитів відповідно до законопроекту можуть сягнути до 16 млрд. грн. По-друге, банки постраждають від запропонованого в законопроекті збереження процентних ставок за конвертованими кредитами, які позичальники могли отримати під 10-13% річних. Адже вартість гривневих ресурсів сьогодні значно вище – від в середньому 18% річних за річними депозитами в гривні до 23% за тримісячними депозитами. Банки нестимуть збитки на суму 2-4 млрд. грн. на рік через різницю між вартістю ресурсів та доходністю валютної іпотеки після реструктуризації упродовж всього строку дії таких кредитів.
Читайте такжеВалютный кредит – что делать?
Як наслідок, подібні збитки створять додаткове навантаження на капітал банків. Низка банків може втратити здатність дотримуватись обов’язкових нормативів капіталу, і кількість проблемних банків, котрі не зможуть повернути коти своїм вкладникам, може швидко збільшитись. Деякі – системно важливі та державні банки – в решті решт можуть потребувати докапіталізації за державний кошт, як це було в 2009-ому з банками Укргазбанк, Родовід та «Київ», що державний бюджет наразі не зможе собі дозволити.Після провалу першої пропозиції під час розгляду як серед банків, так і парламентарями, в червні у Верховну Раду надійшла друга пропозиція, запропонована народними депутатами і підтримана Нацбанком. Вона передбачає мораторій на примусове стягнення майна, наданого в якості забезпечення як споживчих, так і іпотечних кредитів в інвалюті.
Ця ініціатива була зустрінута схвально, і вже 3 червня Верховна Рада ухвалила, а 6 червня президент Олександр Турчинов підписав відповідний закон. Проте цей документ не є "ліками від хвороби", а легше "полегшує їхні симптоми". Фактично він є тимчасовим рішенням для полегшення ситуації для позичальників на той час, поки не затверджено умови конвертації кредитів з іноземної валюти у національну, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються на таку основну суму заборгованості. Ці умови та порядок, згідно закону, Кабінет міністрів за погодженням з НБУ має подати на розгляд Верховної Ради протягом двох тижнів з дати набуття чинності мораторієм. Для цього уряд міг би підтримати один з перших двох законопроектів, але ймовірність того, що це станеться, низька – такі ініціативи не підтримує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Справжніми "ліками від хвороби" має стати механізм, який полегшить погашення валютних кредитів позичальникам, але водночас і не нашкодить банківській системі, не відобразиться на вкладниках фінансових установ і не поставить уряд перед необхідністю витрачати бюджетні кошти на порятунок банків. Таким механізмом є розстрочка із погашення валютних кредитів. Позичальники повинні і надалі сплачувати кредити і за наявності бажання можуть конвертувати їх у гривневі, проте лише за поточним валютним курсом. Але для полегшення сплати боргу банки зможуть реструктуризувати позичальникам валютний кредит таким чином, що гривнева сума регулярного платежу позичальника за кредитом буде зафіксована у тому розмірі, в якому вона сплачувалась на початок поточного року, а строк сплати кредиту буде подовжений до того періоду, який позичальнику буде необхідний, щоб сплатити увесь валютний кредит за поточним курсом регулярними платежами, зафіксованими в гривні. Цю ідею наразі підтримує і Кабмін, і Національний банк. А отже, вона має суттєві шанси бути втіленою в життя.