Одним з перших відкриттів стало те, що політики в Україні – це ті самі підприємці, які знаходяться під впливом навколишнього середовища або ринку, але, на відміну від успішних підприємців, деякі політики не знають, як до нього пристосуватися і не чують своїх клієнтів, тобто виборців. Часом політики поводяться так, ніби в залі вони одні і навколо них немає інших політиків, медіа і громадяни не дивляться телевізор та не читають пресу. Але хочу їх розчарувати – часи однієї партії минули і у нас, хоч і молода, але демократія! Ми всі залежимо один від одного - і партія влади, і опозиція.
Як і в бізнесі, конкуренти або співпрацюють цівілізовано, або сваряться і б’ються. Це і відбувається сьогодні в Раді. Хіба що ледащий не почув за ці дні про запит українського суспільства на особисте голосування. Президент підписав Закон «Про зміни до регламенту», партії та їх лідери виступали з обіцянками так і зробити, тимчасовий головуючий, який є представником більшості, кілька разів з трибуни закликав до порядку. І все ж, робота Верховної Ради почалася з грубого порушення закону.
Депутати від Партії регіонів продовжили ганебну практику голосувати за інших депутатів, чим відкрито порушують регламент і Конституцію. У відповідь на це, відбулися активні протести опонентів. Але це більш логічно, ніж, маючи ресурс більше ніж 240 голосів, все ж робити 5-6 голосувань за інших. Навіщо? У колег з ПР є більше ніж потрібно! Чи така пересторога є запорукою того, що ті, хто присягнув «не сильно» не підведуть?
Ще одне відкриття – це те, що політика на екрані телебачення суттєво відрізняється від твоїх вражень, якщо ти в середині. Галас та блокування можуть здаватися дивним з екрану, але в реаліях, навіть жінки відчувають потребу висловити протест фізично. Ще тоді, коли сама не була в Раді, побачивши бійки вважала, що це «гормональні» потреби чоловіків від української політики. Але тепер, змушена визнати, що якщо якби не бійки, то суспільство та опозиція мусила би проковтнути ще одне нівелювання більшості норм законодавства. Фракція «УДАР» вимагає негайно ввести в дію електронну систему персонального голосування «Рада-3» і вже подано проект відповідної постанови.
Ми і надалі слідкуватимемо за дотриманням Конституції і законів у залі парламенту, і блокуватимемо усі спроби голосувати в обхід закону. Корупція і голосування «за себе і за сусідів» не пройдуть! Депутати мають голосувати у парламенті лише особисто. Продовжуючи паралель між підприємництвом і політикою, я хочу зауважити, що така бізнес-модель нової Верховної Ради, де опозиція чинно слугує більшості у Раді, а виборці читають правильні новини, є м’яко кажучи, бесперспективною. Треба змінювати модель, або бути готовим до постійних бійок. Пропоную зосередитись на зміні бізнес-моделі. До речі, Європейський парламентаризм вже давним давно її продумав.
Нове спостереження зробила про жінок. Відчуваючи прямо таки великий шквал емоцій від побаченного, я зраділа і здивувалася, коли вчора, в той час як чоловіки блокували трибуну через виступ одного з коллег недержавною мовою, жінки підписували документ про створення міжфракційної групи. Ну чим вам не підприємці? Браво, колежанки, війна – війною, а робота має вестися! В цьому скликанні 10% жінок-парламентарів. Це дуже мало, але скільки з них обіймає керівні посади в Раді?
Если 60 % избирателей составляют женщины, то их интересы должны быть достойно представлены и в политикуме. Например, Партия регионов говорит очень много правильных слов о евроинтеграции, необходимости привлечения женщин к власти, но мне кажется, что важно это и продемонстрировать в парламенте
— Ирина Геращенко
Моя колега Ірина Геращенко абсолютно вірно запитала у своєму виступі скільком з жінок доручать керувати комітетами? Чи не варто залучити більше жінок, щоб було менше бійок? Крім того, жінки в цій країні є працюючими і забезпечують нашу державу не тільки новими громадянами, а й левовою часткою бюджету країни. То ж наші ідеї повинні бути не просто враховані, а й впроваджені нами на всіх рівнях державного управління.
На останок, зроблю комплімент колегам політикам-чоловікам. Слава Богу всі чоловіки поки що поводилися пристойно щодо жіночої частини, незалежно від політичної партії. Але це норма, так має бути. Мене ж дуже здивувало відношення чоловіків між собою. Мене щиро розважило те, що після дуже інтенсивних бійок, від яких затамовує подих і реально майже фізично боляче тільки спостерігаючи за ними, чоловіки за кілька хвилин вже стояли спокійно, розмовляючи між собою, жартуючи та майже поправляючи один на одному одяг. Так ніби нічого і не було. Бо ж лідери домовилися між собою, знайшли компроміс і бійці трибуну розблокували. Чесно кажучи, мені важче уявити жінок, які б діяли таким самим чином. Напевно і підприємцям варто у цій частині повчитися у політиків.
Мої перші два дні у великій українській політиці точно є абсолютно неочікуваними і відмінними від підручників, які я вивчала в Гарварді. Я більше шокована ніж горда за парламентаризм по-українські, але моє внутрішнє альтер его підприємця у проблемі бачить можливість і дає мені надію, що у Верховній Раді сьомого сликання будуть не тільки бійки, але й продуктивні дні, де ми зможемо долучитися до реального бізнесу – творення нових законодавчих ініциатив.