Підготовка до польоту
Відповідно до вимог Туреччини для прибуття в країну потрібно зробити ПЛР-тест не менш ніж за 72 години до прибуття у країну. Тест має бути, звісно ж, негативним. Єдине, що було особисто для мене незрозумілим: ПЛР-тест має бути на оригінальному бланку медзакладу з мокрою печаткою чи достатньо роздрукованого електронного варіанту? В переддень вильоту вирішив це з’ясувати у посольстві Туреччини, яке не відповідало на моє повідомлення. Тоді подзвонив одній з авіакомпаній й мені повідомили що оригінали не обов’язкові, але так як я параноїк — я поїхав у лабораторію і взяв оригінали англійською мовою.
Добирання до аеропорту
Добирання до аеропорту України без змін. Я їхав поїздом за 80 гривень. Все чудово, окрім входу в салон на одні двері і виходу також (але з різних сторін). Ще одна відмінність від доковідних часів — усі у масках.
Аеропорт
В аеропорт "Бориспіль" тепер пускають винятково подорожуючих з квитками. При нас на вході завернули жінку, яка супроводжувала відносно стареньку людину. Різниці в проходженні авіабезпеки я не помітив, лише при проходженні прикордонників потрібно приспустити маску та показати свій фейс.
В аеропорту Стамбула — аналогічно, єдина відмінність — в українському дьюті фрі є тестери з парфумами у вільному доступі, а в турецькому — немає і потрібно просити консультанта дати понюхати парфуми (я цього не робив).
Посадка на літак та переліт
Звісно, під час посадки були скандали, адже один з громадян мав багаж більший, ніж було дозволено. Але скандалив не довго, як я розумію, заплатив за багаж.
Окрім перевірки об’єму багажу, працівники авіакомпанії також просять показати ПЛР-тест. Я показував на роздрукованій копії, але під рукою був оригінал. Вистачило лише копії.
Під час перельоту до України навіть розміри багажу не дивились.
Літак
Всі в масках, стюардеси просять одягнути маски ковідодисидентів і вони їх одягають, у туалетах є антисептик. Разюча різниця між тими ж поїздами.
При тому у деяких літаках обмежений продаж товарів та послуг. Я, наприклад, не зміг купити годинник, який планував купити в літаку, адже стюардам їх не видали. Їжу купувати на борту та харчуватися можна, окрім цього просять розраховуватися безконтактно. Замість традиційного меню — меню по QRкоду.
Приліт та аеропорт
По прильоту в Туреччину у мене прикордонники не дивились ПЛР-тест, що є дивним, адже у моєї знайомої — дивились дуже ретельно. Тут, мабуть, на якого прикордонника потрапиш. В аеропорту обмінний курс не дуже хороший, краще в Україні поміняти лір 400. Курс в Києві був 4 гривні за 1 ліру.
Проїзд з нового аеропорту до Стамбула
Прилетівши в аеропорт Стамбула, виникає питання, як доїхати до міста або ж готелю. Є три варіанти подорожі: таксі, приватний перевізник та комунальний транспорт. Таксі найдорожче, потім йде приватний перевізник — автобуси їдуть до визначених місць та коштує проїзд 18 лір. Вартість проїзду від аеропорту до міста комунальним транспортом — 3.5 ліри і маршрут прокладає гугл карта. Але є нюанси.
HES код
Нещодавно, з метою боротьби з ковідом було введено HES коди для усіх людей. Це просто шифр, дата дії якого залежить від поданих даних до міністерства здоров’я. Для чого він потрібний окрім громадського транспорту — я так і не зрозумів.
Отримати їх можна лише на турецький номер, для цього власник має відправити смс з певними даними про особу на певний номер. Без цього коду не працює Істамбулкард для громадського транспорту. Я б радив перед заселенням написати в готель, щоб адміністратори вам зробили HES код і ви могли без проблем активувати картку на сайті.
Громадський транспорт
До коронакризи в білетоматах продавались одноразові квитки, які зараз не продаються взагалі. Лише купуєте Істамбулкард (10 лір, вартість не змінилась) та поповнюєте її готівкою. Можливість поповнення Істамбулкард карткою є лише в аеропорту і то у мене не вийшло знайти такий термінал. Зараз без активації картки з HES кодом ви нею не зможете скористуватися і будете змушені робити лице цеглиною і їздити безкоштовно.
Вартість проїзду громадським транспортом Стамбула — 3.5 ліри, але за кожну пересадку (наприклад з гілки на гілку в метро) також потрібно платити. Єдиний плюс, що якщо ви з метро пересідаєте на інший громадський транспорт, то друга ітерація вартує 2.9 ліри.
Окремо я виділю marmaray — який їздить по типу швидкісної електрички і проїздить під Босфором. Спочатку там знімається 7 лір, але при виході є термінали з поверненням коштів, які залежно від кількості зупинок, які ви проїхали, повертає кошти до 3.5 лір.
Готелі
Ціни зараз набагато нижчі за доковідний період. У самих готелях можна перебувати без маски, але на сніданку всі були в масках, також видавали рукавиці для набору їжі. Скрізь розміщені "14 правил" та антисептики.
Маски, туристи і закриті музеї
У масках всі громадяни, які були на вулиці, адже масковий режим зараз включений максимально. Вартість масок залежить від місця купівлі, я бачив ціни в 1 грн за 1 маску. Частина музеїв зачинена, а якісь відчинені. Тут я нічого не можу сказати, я насолоджувався краєвидами міста і мечетями, які були відкриті.
На вихідних була комендантська година — частина магазинів взагалі не працювала, частина працювала на виніс. Туристів і особливо місцевих жителів на вулицях майже не було, тому вийшло відчути місто майже без людей, що було цікаво.
У будні дні усі заклади почали нормально працювати та приймати туристів всередині.
Котики
Котиків у Стамбулі безліч, їх треба тіскати. Вони більші і ситніші за наших.
І ще варто пити їхній чай, але не купувати на сувеніри. І з купівлею алкогольних напоїв — проблеми, не скрізь можна купити.
Якщо є якісь питання — пишіть у приватні повідомлення!