Маршрут складав більше 900 кілометрів залізною дорогою та пролягав спочатку поїздним маршрутом Київ-Батьово, там півтори години очікування на вокзалі, і вже о сьомій ранку відправлявся дизель Батьово-Королево через Виноградів.
Боржавська вузькоколійна залізниця — в народі має назву «Анця Кушницька» — одна з трьох діючих вузькоколійних залізниць в Україні (ще є Антонівка-Зарічне та Рудниця-Гайворон). Розташована в межах Іршавського, Берегівського та Виноградівського районів Закарпатської області. Назва “Анна Кушниця” з’явилась тоді, коли вузькоколійка йшла до села Кушниця, де жило багато Анн. Разом з тим, у 2011 році Фонд держмайна продав ту ділянку залізниці підприємцю з Луганська, і пасажирське перевезення зупинилось.
Загальна довжина залізниці — 123 км, ширина колії — 750 мм.
Для Львівської залізниці дана вузькоколійка є збитковою, тому нею опікуються місцеві волонтери. Наприклад, Денис Добра, котрий спільно з місцевою владою намагається організувати фестиваль вузькоколійки, аби зацікавити туристів. Також Денис пробує добитись призначення факультативних туристичних маршрути, але на жаль, залізниця не хоче віддавати маршрути під туризм.
Варто зазначити, що в самих составах є певні проблеми: відсутнє освітлення, опалення вагонів, також вагони не закриваються під час стоянки.
Як розповідає сайт Боржавської вузькоколійки, її перша черга була введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Боржава та Великий Діл в низовину для подальшого транспортуванні та переробки.
“Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів’ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок. Нині в експлуатації
залишається гілка Виноградів — Хмільник — Іршавою, а також Берегово — Хмільник, - йдеться в статті на сайті. - Залізницю використовували і далі використовують не лише для перевезення вантажів
(зокрема лісу), але й для пасажирських перевезень. Пасажирські потяги складаються з локомотива і декількох (1—4) вагончиків. У кожному селі, через яке проходить залізниця, споруджені невеликі
станції. На сьогодні регулярні пасажирські перевезення здійснюються між містами Виноградово та Іршава”.
Цигани ходять по базару, який розташувався просто на рейсах вузькоколійки.
Тепловоз готується чіплятись з іншого боку, місцеві продавці прибирають речі з колії.
Продавці торгують продуктами власного виробництва. В пляшках з-під алкоголю — томатний сік: і поживно, і корисно.
Тепловоз готується їхати назад, щоб причепити вагони і рушити вдалечінь.
Не всі торговці прибирають свої товари з колій. А навіщо? Тепловоз проїде і не зачепить, і не потрібно потім їх заново розкладати.
Потяг проїхав над товарами.
Останій момент сцепки состава і тепловоза.
Сокири, молотки, дрелі — все для майстра.
Секондхенд на коліях. Тепловоз при русі не зачіпає товари.
Станція Чорний потік — одна з небагатьох, де проходить вузькоколійка та живуть місцеві.
Бабця, котра продає полотна - жителька села Чорний Потік - зовсім не розуміє українську, спілкується лише угорською. Подовжній метр полотна коштує тридцять гривень і робиться вручну.
Імпровізовані мости над канавою та будиночки місцевих жителів.
Місцеві жителі часто добирають додому вузькоколійкою.
Як їх тільки не нищить природа і небажання керівників щось робити.
Рельси криві, як у певних людей ноги.
Екскурсійна група проходить по залізничному мосту — один з не багатьох мостів для вузькоклійки в Європі.
День святого Валентина — жіноча частина екскурсійної групи дарує машиністу валентинку.
Поїзд повертається назад, в Виноградів.
