Результатом цих порад став Проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у "Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» р.н. 4696 від 19.05.2016р.
Що ж конкретно пропонують наші «європейські партнери».
Парламентська робота та структурні зміни
Позитивною практичною зміною може стати переформатування роботи Верховної Ради з чотирьохтижневого циклу до тритижневого. Вирішили пожертвувати тижнем роботи в Комітетах, що є абсолютно доцільним, адже народні депутати цей тиждень зазвичай проводили або на окрузі, або просто відпочивали.
Тиждень відведений для пленарних засідань Верховної Ради, буде проводитись за наступним графіком:
1) у понеділок з 11 до 13 години – засідання Погоджувальної ради, з 14 до 17 години 30 хвилин – вечірнє пленарне засідання;
2) у вівторок два засідання: ранкове - з 10 до 14 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і вечірнє - з 16 до 18 години;
3) у середу з 10 до 16 години - робота в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах), після 16 години – засідання Ради комітетів;
4) у четвер два засідання: ранкове - з 10 до 14 години і вечірнє - з 16 до 18 години;
5) у п’ятницю – парламентські слухання за рішенням Верховної Ради, а також час для самостійної роботи народних депутатів, пов'язаної зі здійсненням депутатських повноважень.
Слід відзначити, що нарешті робота Ради де-факто буде відповідати стану де-юре. Адже, в середу та п’ятницю депутати приходили або із відчуття фанатизму, або необхідності пропіаритись з трибуни, а виходячи із того що День уряду планується проводити у другій половині понеділка тижня пленарних засідань, то понеділок перетворюється на дійсно робочий день.
Доволі слушною є пропозиція реформувати Погоджувальну раду, та створити окремо Раду Комітетів, де голови комітетів та ініціатори законопроектів можуть доволі фахово обговорити та сформувати порядок денний, в той час, як Погоджувальна рада, зі складу якої виводяться керівники комітетів, перетворюється на суто політичний орган, який буде коректувати Порядок денний, підготовлений Радою Комітетів, виходячи із власних політичних амбіцій можновладців.
День уряду
День уряду за великим рахунком зазнав певних номінальних змін. Від так тему виступів тепер формують не тільки голови фракцій та груп, а й народні обранці. Щонайменше п'ятнадцять народних депутатів незалежно від їх входження до складу депутатських фракцій (депутатських груп) можуть лініювати тематичне обговорення шляхом подання письмового звернення на Голову Верховної Ради.
Якщо до головуючого на пленарному засіданні надійшло кілька письмових пропозицій від народних депутатів, які хочуть ініціювати тематичне запитання, право ініціювати тематичне запитання мають ті народні депутати, які першими в сесійній залі подали письмову пропозицію до головуючого на пленарному засіданні. Якщо до головуючого на пленарному засіданні одночасно надійшло кілька письмових пропозицій від народних депутатів, які хочуть ініціювати тематичне запитання, він самостійно визначає, які народні депутати ініціюватимуть тематичне запитання, виходячи з його актуальності.
Законодавчі ініціативи
Андрій Парубій з группою співторів пропонує ввести процедуру попередньої перевірки законопроектів перед реєстрацією.
Сама процедура буде виглядати так. Поданий до Верховної Ради законопроект, вводиться Апаратом Верховної Ради до бази даних поданих ініціатив електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради та не пізніш як у п’ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України у:
1) комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень, у випадку, визначеному частиною четвертою статті 91 цього Регламенту;
2) комітет, до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією, для підготовки експертного висновку щодо його відповідності вимогам антикорупційного законодавства;
3) комітет, до предмета відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції для підготовки експертного висновку щодо його відповідності таким міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву Європейського Союзу.
Висновки комітетів, зазначених у частині першій цієї статті, надаються ініціатору відповідного законопроекту, проекту іншого акта у 15-денний строк з дня отримання законопроекту, проекту іншого акта для надання такого висновку.
Реєстрація законопроектів (крім законопроектів, що розглядаються Верховною Радою за спеціальними процедурами, та проектів актів, що випливають з установчих, контрольних, організаційних функцій Верховної Ради) реєструється лише за наявності висновків вищезазначених Комітетів.
З одного боку, негативний висновок не перешкоджає реєстрації законопроекту, з іншого - якщо керівництво відповідного Комітету буде зловживати правом надання висновку, а просто кажучи не надасть його, то народний депутат позбавляється можливості зареєструвати проект Закону, що обмежує право законодавчої ініціативи народного депутата.
Висновок
З технічного плану зміни до Регламенту є абсолютно доцільними, якщо внести зміни в частині реєстрації законопроектів і дати можливість народним депутатам реєструвати законопроекти і в тому випадку, коли Комітети не дали висновки у встановленому законом порядку.
Але за великим рахунком, це все рівно не вирішить питання інституційної незалежності та ефективності роботи Верховної Ради України, адже мало придумати потяг, треба щоб на ньому працювали фахові спеціалісти чим цей склад Парламенту не завжди може похвастатись.