ГлавнаяБлогиБлог Миколи Голомші

Зв'язок і ціна життя

Рік тому всі проблеми двадцятилітнього розвалу армії зійшлися в одному місці – на Донбасі. Українська армія виявилась не готовою протистояти російській терористичній агресії – ні з технічного боку, ні з боку бойової підготовки військ, логістики тощо. Ситуацію врятував патріотизм народу. Суспільство напружилось і фронт отримав майже все необхідне – мотивованих до захисту батьківщини бійців, шоломи та бронежилети, спорядження та продукти харчування… Волонтерський рух, який витягнув на своїх плечах навантаження перших місяців війни (і продовжує це робити до цих пір) – явище безпрецедентне не лише для нашої країни, а й для міжнародного загалу.

Фото: Макс Левин

Рік тому проблеми нашої армії були зрозумілі суспільству. Тому на рахунки допомоги Збройним Силам, окремих підрозділів поступала фінансова допомога від всіх громадян – бізнесменів і пересічних українців, мешканців села і містян, діаспори – від Британії до Австралії.

Рік тому була віра в те, що найближчим часом держава зуміє повернутись обличчям до армії, забезпечить її всім необхідним – від берць до потужного високотехнологічного озброєння.

Цей рік минув у сподіваннях і надіях. Йде вже шоста хвиля мобілізації. Високі керівники запевняють, що мобілізовані забезпечені всім необхідним.

Але майже щодня у ЗМІ та соцмережах натикаєшся на заклики волонтерів – підрозділу потрібна допомога. Ось і координатор проекту "Повернись живим" Ольга Решетилова повідомляє на своїй сторінці в Facebook про те, що до цих пір не вирішена проблема безпечного зв’язку для артилеристів 26 бригади. Вони потребують хоча б 10 супутникових телефонів. 10 – на всю бригаду! Тоді як їх має бути в рази більше, в десятки разів. Бо інакше за відсутність зв’язку доведеться в критичній ситуації заплатити власним життям. Як це було неодноразово минулого літа – на Савур-Могилі, Іловайську…

Ціна питання – 18 тисяч доларів. З них 13 – на власне телефони, та 5 тисяч піде на закупівлю 10 стартових пакетів супутникового зв’язку.

Міністерство оборони цього річ отримало безпрецедентний бюджет. Зрозуміло, і його не достає на всі потреби. Але є пріоритетні речі. Вважаю, що захищений від електронного гасіння зв'язок відноситься саме до них. І варто запитати – чому телефонами захищеного зв’язку мають забезпечувати армію волонтери?

Більше того, доцільно, на мій погляд, виступити з ініціативою публічного аудиту формування бюджету МО та оборонного замовлення. Скажете, державна таємниця? Є і такий нюанс і його не треба й розкривати. Але коли за втаємниченості дій посадових осіб оборонного відомства гинуть люди, вона має зникати. Купіть телефони супутникового зв’язку – і таємниця буде збережена разом із життям бійців.

Загальновідомо, що управління військами має бути стійким, оперативним, безперервним та скритим.

Увага до проблем армії, особливо в період безпрецедентної гібридної агресії, з боку керівництва держави повинна бути стійкою, оперативною, безперервною та публічною.

Микола Голомша Микола Голомша , заслужений юрист України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram