Перш за все варто зазначити, що суттєва відмінність зі старою угодою 1982 року полягає в тому, що вводиться поняття бенефіціарного власника. По суті це означає, що будь-яка компанія має підтвердити, що вона є фактичним власником коштів і кінцевим їх розпорядником. Що це може означати для українських компаній? Ті підприємства, які раніше перераховували кошти на так звані «компанії-ями» з метою збільшення штучних валових витрат (в результаті таких дій зменшується база оподаткування) , скоріш за все з 1 січня не зможуть це робити так легко.
Тобто у них залишається два виходи: або змінити Кіпр на іншу офшорну зону (що скоріш за все ці компанії і встигли зробити за пів року після ратифікації угоди), або ж з метою підтвердження “substance” такою компанією на Кіпрі буде керувати траст акціонер, який не мав ніякого стосунку до даного підприємства чи його власників раніше. Такі схеми зазвичай мають сенс лише тоді, коли йдеться мова про велику суму грошей, адже дані операції є досить витратними і не під силу середньому бізнесу.
Наступним, не менш важливим пунктом, даної конвенції є зміна ставок податків на проценти, дивіденди і роялті. Оскільки конвенція з Кіпром розроблялась відповідно до міжнародної конвенції ОЕСР, то і ставки тут є стандартними. Замість 0% на всі види пасивних доходів, українські компанії змушені будуть сплачувати 5% або 15% від суми дивідендів (в залежності від розміру капіталу та інвестицій , які надходили до української компанії від кіпрської); 2 % від загальної суми процентів, а для роялті передбачена ставка 10%, якщо власником роялті є резидент Кіпру і 5 % для інших випадків.
Очікувати від даних змін надходження великої частки грошей до бюджету аж ніяк не варто, а от зміни у веденні бізнесу, переважно середнього, з великою вірогідністю необхідно. Оскільки раніше пасивні доходи оподатковувались лише в країні їх отримання, то тепер також можуть оподатковуватись в країні їх виникнення. Тобто вигравати на ринку будуть ті компанії, які зможуть вчасно оцінити українське та кіпрське законодавство і прорахувати вигоди від зміни холдингових договорів.
Так, наприклад, зміна країни перерахування роялті може і не бути оптимальним варіантом для підприємства. Згідно з Конвенцією з Великобританією, роялті, які отримують британські компанії оподатковуються за нульовою відсотковою ставкою, але це без врахування корпоративного податку, який у свою чергу складає 20%. Тому в даному випадку, угода з Кіпром залишається більш вигідною, оскільки 10% можуть бути зараховані в рахунок сплати податку на Кіпрі. Тут також варто зазначити, що IT-компанії не підпадають під категорію зниженої ставки, тобто витрати цих компаній, якщо вони перераховують роялті до Кіпру, з наступного року зростуть.
Щодо дивідендів, то тут явна перевага надається великому бізнесу, оскільки 5% від суми дивідендів сплачується, якщо бенефіціарний власник має не менш ніж 20 % в структурі капіталу або інвестував в корпоративні права не менше 100 тис. євро. В усіх інших випадках (тобто середні компанії з невеликою кількістю активів) змушені платити 15% від суми дивідендів. Щодо відсотків, то тут також можуть виникнути складнощі із застосуванням зниженої ставки оподаткування. Проблема полягає в тому, що умови застосування такої ставки мають прийматись обома урядами, чого поки що зроблено не було.
Підсумовуючи, однозначно можна сказати, що компанії, які оформлювали власні активи через Кіпр, змінять лише свою дислокацію або вдосконалять тіньові схеми (з українським законодавством це не так важко зробити), але ведення бізнесу в Україні від цього легальнішим аж ніяк не стане. Найближчим часом варто очікувати збільшення експорту до таких країн як Нідерланди або Швейцарія, які можуть стати непоганою альтернативою, враховуючи їх лояльне законодавство.
Найбільшого тиску, як і завжди, зазнає саме середній бізнес, який буде змушений платити вищі податки або за рахунок звернення до консультантів оптимізує сплату податків. Але в будь-якому випадку середній бізнес зазнає значних втрат, оскільки переорієнтуватись за короткий час, скоріш за все, йому не вдасться.
Мисько Альона, студентка Київської школи економіки.