Протягом останніх років в Україні спостерігається постійне зростання кількості тяжких травм внаслідок автотранспортних пригод, що призводять до смертності чи інвалідності, а також показників поширеності автотранспортного травматизму. За даними статистики, в минулому році в Україні сталось понад 153 тисячі дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло майже 4 тис. осіб та було травмовано понад 31 тис. громадян. Смертність на дорогах України вище в 2,5 рази ніж в Європі, при суттєво нижчій за європейську кількості транспортних засобів та інтенсивності дорожнього руху. Водночас, щорічні економічні втрати України від дорожньо-транспортних пригод, за даними Всесвітнього банку, оцінюються в 4,5 млрд. дол. США.
Але, звичайно, найголовнішим в таких питаннях є збереження здоров’я та життєздатності українських громадян. І з огляду на це, важливе значення у безпеці дорожнього руху має, насамперед, надання долікарської та екстреної медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах з метою зменшення рівня смертності та інвалідності, і попередження дорожньо-транспортного травматизму.
На сьогодні в Україні фактично відокремлені від надання екстреної медичної допомоги постраждалим представники Національної поліції, пожежники та інші категорії працівників, професійні обов’язки яких пов’язані з дорожнім рухом. Однією з умов успішного вирішення проблем дорожньо-транспортного травматизму є встановлення партнерських зв'язків між міністерствами, що відповідають за транспорт, охорону здоров'я, поліцію, юстицію, освіту і страхування.
Світовий досвід показав необхідність та доцільність використання уніфікованих (стандартизованих) медичних технологій під час надання долікарської та догоспітальної екстреної медичної допомоги, якими повинні володіти не тільки медики, але й інші працівники, професійні обов’язки яких пов’язані з дорожнім рухом, а також водії транспортних засобів, що дає змогу збільшити своєчасність та адекватність медичної допомоги на догоспітальному етапі, та як наслідок – підвищити ефективність кінцевого результату медичної допомоги у 1,5-2 рази.
Зважаючи на світовий досвід, та зокрема досвід європейських країн у відпрацюванні системи допомоги при трамвах, сьогодні в нашій державі вкрай необхідно втілити низку кроків:
1. Введення єдиної статистики травм
Нажаль, в нашій країні не налагоджена чітка система статистики травм. В статистиці смертності нерозділені поняття причин смерті. В одній графі об’єднані показники смертності від травм, отруєнь і нещасних випадків. Ведеться своя статистика травм в органах поліції, медичних закладах. Відсутнє як таке поняття «політравма», при якій спостерігаються зовсім інші статистичні показники результатів лікування.
2. Організація лікування невідкладної допомоги.
Основний принцип організації допомоги постраждалим з політравмою – максимально скоротити час до початку лікування, забезпечити необхідний об’єм допомоги на догоспітальному етапі, мінімізувати час доставки з первинною госпіталізацією важких хворих з множинними та поєднаними травмами в спеціалізований центр травм.
Наприклад, в Німеччині розгорнута 51 гелікоптерна станція на чолі з координуючим «центром порятунку» з 45 гелікоптерами, в Асвстрії – відповідно 63 станції та 17 гелікоптерів.
В Україні службу надання невідкладної допомоги необхідно кардинально реформувати, враховуючи досвід європейських країн.
Велике значення при цьому відіграють прибулі першими на місце аварії – рятувальники, пожежники, працівники поліції. Створення, навчання і відповідне оснащення цих бригад значно вплине на виживання при ДТП. Безумовно, необхідно також створення координаційних центрів по керуванню цими бригадами.
3. Створення травматологічних центрів
В розвинутих країнах за останні роки досягнутий значний прогрес в лікуванні травм і політравм. Зниження рівня летальності від травм за кордоном пов’язують з відкриттям саме травмотологічних центрів. (США, Англія) або цілих спеціалізованих клінік, як у Німеччині, Швейцарії, Австрії.
Формування сучасних травмоцентрів по всій країні допоможе вирішити проблему рятування життя постраждалих після ДТП чи нещасних випадків.
Зважаючи на це, мною було ініційовано запровадження пілотного проекту у Київській області, що має на меті відкриття 3-4 притрасових травмоцентрів на основних дорожних шляхах: на Одесу, Харків та Житомир. Це дасть змогу забезпечити швидке транспортування постраждалих після ДТП принаймні з декількох великих трас Київської області – Одеської, Житомирської, Харківської та Чернігівської. Вважаю, що створення служби екстреної меддопомоги і травмоцентрів стане важливою ланкою в системі оперативних заходів по збереженню життя постраждалих в ДТП.
Організація травматологічних центрів допоможе знизити в кілька разів число летальних випадків. Це будуть самостійні підрозділи лікарень, здатні надавати кваліфіковану допомогу постраждалим. В травомоцентрах будуть працювати хірурги, травматологи, анестезіологи, реаніматологи та інші вузькопрофільні спеціалісти. Приймальні відділення центрів обладнають діагностичним обладнанням, апаратурою, організують роботу протишокових палат.
Впевнена, що реалізація такого проекту дасть змогу врятувати тисячі життів наших громадян та розв’язати проблему надання кваліфікованої допомоги травмованим при ДТП.