Комунальні підприємства в Україні: в чому проблема?
В Україні існує 14 018 комунальних підприємств (станом на лютий 2020 року). Більшість з них – нерентабельні, збиткові та є тягарем для української економіки. В умовах дефіциту бюджету втрати від цього джерела надходження оцінюються у мільярдах гривень. І це при тому, що КП мають приносити прибутки в бюджет.
За даними YouControl, у 2018 році майже 7 тисяч КП принесли збитків державному бюджету у 9,8 млрд грн. Для порівняння майже стільки ж податків сплатили за увесь 2019 рік жителі Херсонської області до місцевого та державного бюджетів. Лише дещо менше становить загальний обсяг позик за доступними кредитами 5-7-9 (9 млрд грн) станом на 5 жовтня.
Тож, питання оптимізації та прозорості діяльності комунальних підприємств більше ніж актуальне у цій сфері. Адже держава втрачає цінний ресурс, хоча може використати його на прогресивні і потрібні справи. Підтримати підприємців, наприклад.
Доступ до інформації про діяльність комунальних підприємств: досвід пошуку
За результатами дослідження Центру економічної стратегії, в розрізі КВЕДів найбільш збитковими є комунальні підприємства у сферах водопостачання, газопостачання, електропостачання.
До прикладу, підприємство “Чернівціводоканал” зазнає значних втрат через численні аварії. Воно збиткове через зношеність мереж, невідповідне технічне обладнання та відсутність автоматики при подачі тепла. Однак підприємство демонструє позитивну динаміку: у звіті керівника КП за 2018 рік зазначається, що аварій у місті стає все менше, а втрати підприємства зменшились за пів року від 68,4 до 58,2% (зі 100%).
КП оприлюднюють інформацію у різних форматах даних та на різних порталах, тому дані про їхню діяльність складно систематизувати, а інколи і дуже непросто знайти.
Наприклад, це стосується КП “Бессарабський ринок”. На офіційному сайті самого КП немає інформації про тарифоутворення, відсутні статутні документи, фінансові звіти, дані внутрішніх аудитів тощо. На офіційному вебсайті Київської міської ради щодо цього КП вказана лише контактна інформація. Після кропіткого пошуку необхідну інформацію ми знайшли на порталі “Київаудит”, на яке не було жодного посилання на сайті міської ради та сайті комунального підприємства.
Раціональним рішенням для виправлення таких недоліків залишається впровадження уніфікованих стандартів оприлюднення, зберігання даних комунального підприємства. Наприклад, шляхом збереження міською радою всіх даних про КП в одному джерелі.
Крім цього, важливими є приватизація неефективних КП, створення наглядових рад та використання механізмів корпоративного управління.
Навіщо містам комунальні підприємства?
Комунальні підприємства створюються органами місцевого самоврядування для здійснення різного типу діяльності та отримання доходу від такої діяльності. Тут відразу варто зазначити, що велика частина КП є природними монополістами та виконують суспільно важливі функції, як-от постачання газу, води, електроенергії, транспортні послуги тощо.
Проте необов’язково КП надають лише комунальні послуги: ними можуть бути, наприклад, лікарні та поліклініки. Так, міська рада Житомира має зареєстроване КП «Дитяча стоматологічна поліклініка», яке надає стоматологічну допомогу.
Що показує дослідження сфери “Комунальні підприємства” в Рейтингу прозорості міст?
Комунальні підприємства — одна з 14 сфер, які аналізують фахівці програми Transparent Cities/Прозорі міста, щоб зрозуміти, чи відкрита влада українських міст для своїх жителів.
У межах Рейтингу прозорості команда розглядає цю сферу за 9-ма індикаторами. Максимальна кількість балів за їх виконання — 10.
Як відбувається цей аналіз? Експерти програми перевіряють, чи зареєстровані комунальні підприємства міста на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів. Далі дивляться, чи оприлюднюють комунальні підприємства чотири типи фінансових звітів: про баланс, про сукупний дохід, рух грошових коштів та звіт про використання коштів, внесених до статутних капіталів підприємств.
Згідно з результатами Рейтингу прозорості міст 2019, середній відсоток виконання цих індикаторів сфери комунальних підприємств становить 35%.
Які саме міста стали лідерами з прозорості, а які обмежують жителів у доступі до інформації про діяльність комунальних підприємств — розповідаємо далі.
У 2019 році лідером у сфері комунальних підприємств став Тернопіль. Місто виконало всі 9 рекомендацій на понад 95%. На сайті міськради можна знайти інформацію про діяльність усіх КП, адреси, контакти, інформацію про тарифи та порядок їх формування, фінансову звітність, біографічну довідку керівника підприємства тощо.
До п’ятірки найбільш прозорих міст у сфері також увійшли Бахмут, Кривий Ріг, Маріуполь та Дрогобич. Містам вдалося втілити у сфері 83,3-94,4% рекомендацій (зі 100%).
Більше прикладів виконання індикаторів перерахованими адміністраціями містами можна знайти у нашому збірнику належних практик муніципальної прозорості.
Проте більшість міст втілила лише третину рекомендацій щодо прозорої діяльності комунальних підприємств. І це тоді, коли більшість індикаторів є вимогами законодавства.
Є навіть міста, які набрали менше 5% балів у сфері: Калуш, Світловодськ та Лиман. Це означає, що їхні жителі майже не отримують інформацію про діяльність комунальних підприємств.
Дослідження показало, що зі 100 міськрад, які входять до Рейтингу, лише 8 створили наглядові ради при КП. Такі ради контролюють і спрямовують діяльність керівника підприємства, є елементом громадського контролю та долучаються до прийняття важливих рішень (обрання керівника КП, проведення незалежного аудиту тощо).
Окрім того, в більшості випадків ви не знайдете на офіційних сайтах міськрад перелік всіх зареєстрованих комунальних підприємств та їхні контактні відомості (адреса, телефон, email). Нерідко загадкою залишається порядок формування тарифів на товари, послуги чи роботи, які надають комунальні підприємства.
У режимі “цілком таємно”, з одного боку, важко відстежити, наскільки діяльність КП є дійсно ефективною. З іншого боку, закритість інформації може створювати корупційні ризики, а наслідки зловживань можуть відчувати на собі жителі міст.
До прикладу, у 2016 році комунальне некомерційне підприємство “Київський міський клінічний онкологічний центр” закупило на 123 тис. грн імпортні пристрої з утримувачем та насадкою (швабри), водночас як ринкова ціна на ці предмети була значно нижчою. Питання доцільності таких закупівель і контролю за ними залишається відкритим.
Як міським радам зробити діяльність комунальних підприємств прозорішою?
Щоб змінити поточну ситуацію на місцях, важливо реалізувати такі кроки:
● Втілювати рекомендації прозорості, як-от реєструвати КП на spending.gov.ua, належно оприлюднювати фінансову звітність та інформацію про винагороду керівників КП, створювати наглядові ради тощо.
● Взяти на себе відповідальність за оприлюднення інформації, а громадськість мусить тримати це на контролі. Зрештою, 8 з 9 індикаторів у сфері “Комунальні підприємства” є законодавчими вимогами. Завдяки відкритій та систематизованій інформації про діяльність КП можна визначити, які з них є ефективними або збитковими, перевірити, чи завищені ціни на тарифи, і навіть побачити корупційні ризики чи прояви корупції.
● Приватизувати неефективні КП, які не виконують суспільно важливу функцію. Завдяки зміні підходу до управління та використання ресурсів підприємства вони можуть стати прибутковими та почати приносити надходження до бюджету міста.
● Зменшити загальну кількість комунальних підприємств. Це сприятиме оптимізації їхньої роботи, зменшенню дублювання послуг. Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 ЗУ “Про місцеве самоврядування” міські ради мають право на свій розсуд реорганізовувати або ліквідовувати комунальні підприємства.
Крім того, варто збирати необхідні дані про комунальні підприємства міста на Єдиному державному вебпорталі чи Порталі державних підприємств. Це дозволить стандартизувати/упорядкувати наявну інформацію, а значить і полегшити роботу з нею.
Зрештою, чим краще поінформовані громадяни, тим більше вони задоволені якістю роботи місцевої влади та соціальними сервісами. Тому прозорість у комунальній сфері як основа підзвітності – переконливий крок назустріч у порозумінню з місцевою громадою, який вряд чи лишиться непоміченою. Але робити цей крок, імовірно, доведеться вже новим міським радам.