Так, нам намагаються показати, що це все – народні ініціативи, самоорганізація. Що там відбувається Євромайдан, але без «Євро». Майдан – навпаки…
Ми, ті, хто брав участь у справжньому Майдані і справжній революції у Києві та в регіонах, бачимо цей фальш одразу, в той час як мешканці сходу та півдня, довгий час знаходячись в інформаційному вакуумі і під потужним впливом російської пропаганди, не одразу це помічають. Навіть сьогодні, коли вся світова спільнота помітила неприховану російську інтервенцію на території незалежної України.
Такий висновок у мене напрошується, зважаючи на коментарі під моїми статтями «Лінія фронту» та «Лист зі Сходу», зокрема з мешканцем Криму Сергієм, який вважає, що останні події стали наслідком того, що «Крим повстав» точно так само, як і наш Майдан.
Не знаю, чи цей «мешканець» - справжній (тобто реально існуюча людина), чи фейковий персонаж, але однозначно зрозуміло, що саме озвучені ним тези російський окупант намагається культивувати у свідомості мешканців південного сходу і власних громадян.
Цю ж думку ще раз довела риторика Путіна під час його сьогоднішньої прес-конференції. Він розуміє, чому Майдан не розходиться, він розуміє, що українці прагнуть змінити Систему, а не прізвища керівництва держави, він розуміє, що ці прагнення мають дуже велику силу, тому він взяв їх на озброєння.
Спробую цим тезам аргументовано опонувати, виявити суперечності або пояснити їх походження:
Теза 1:«с запада слышны заявления радикалов "сажать, кто розмовляе не украинською"»
Маргінали є всюди, і у нас, і в Росії, і в Європі. На них, зазвичай, ніхто не звертає уваги. Ніхто, окрім російських спецслужб, які, ймовірно, самі ж такі заяви і ініціюють, щоб потім мати привід для тиражування по суті голослівних звинувачень. В той же час, на справді, будь-які розмови про «утиски» національних меншин в Україні є штучними і надуманими.
Теза 2: «Украинцы для нас вообще не отличимы, т. к. не говорят по украински. Ну не хотят.. не удобно им. Но это не проблема ни для кого»
Ось тут змушений не погодитись. Це «не проблема» для росіян, і проблема для українців. В Криму українська мова і україномовні громадяни зазнають справжніх утисків. Знаю з власного досвіду. Тому вони змушені асимілюватись. Політика русифікації тут не припинялась навіть за часів незалежності.
Теза 3: «Российские флаги.. это, возможно и перегиб, но реакция противодействия на Ваши провокации. Зачем было приезжать к нам с черно-красными флагами?»
Ще одна «деза». Всі росіяни говорять про міфічних бандерівців, які до них «панаєхалі», однак ніхто їх ще не бачив. З приводу червоно-чорних прапорів – це не прапори іноземних держав, тому таку «реакцію» не можна назвати симетричною. Цей стяг організаційний, і в Криму, як би дивно це для когось не було, є осередки націоналістичних організацій. Вони кримчани. Знайомий особисто, тому знаю, про що говорю. І решті кримчан, які мають інші політичні погляди, з цим варто змиритись і поважати погляди членів свого ж регіону.
Теза 4: «Давайте жить в одном государстве, но со своими традициями. Нам тут от менджлиса покоя нет».
Так ніхто ж не проти того, щоб ваш регіон мав власні традиції, історично обґрунтовані, як і будь-який інший український край. У вас цих традицій намішано найбільше, і етнічний склад має найбільше розмаїття. Вам було би цілком логічне шанувати пам'ять про правителів та відроджувати традиції всіх тих народів і державних утворень Криму: і скіфів, і таврів, і греків, і кримських татар, і всіх інших.
Вам також було би не зайве шанувати пам'ять ваших земляків, які створювали український флот у 1917-му та у 1991-му, українських козаків, які проводили успішні військові операції проти Османської імперії, руських князів, які колонізували Крим…
Тобто, ніхто не нав’язує вам ніякого Бандеру. В Криму достатньо своїх героїв, яких ви самі чомусь забули. Натомість захищаєте нав’язаних вам кривавих радянських і російських диктаторів…
Теза 5:«Это не беспорядки! Это народ поднялся за свою землю, за свою СВОБОДУ! Теперь Майдан у нас!»
Чому ж ваш «народ» має російські паспорти і російську прописку? Чому мітинги проти Путіна у південно-східних областях чисельно в рази переважають зібрання проросійських сил? Чому біля ваших військкоматів збираються черги охочих резервістів записатись до українського війська – на захист територіальної цілісності України? Чи не тому, що російські війська окупували нашу територію?
Теза 6:«Те, кого Вы называете "террористы", мы называем защитниками. Они не ведут боевых действий. Они прекратили беспорядки, спровоцированные Вашим руководством и антинародными националистическими элементами».
І які ж «беспорядки» вони припинили? Євромайдани за участі ваших земляків і мітинги кримських татар? Тоді це у вас не Майдан, а його імітація. Що таке «антинародні націоналістичні елементи» навіть боюсь запитувати. Це просто якась шаблонна нісенітниця.
А ті, кого ви називаєте «защітніками», у всьому світі називають окупантами. Вони не мали жодного права виходити за межі своїх військових частин, однак зробили це, порушивши всі можливі міжнародні угоди.
Звернення зрадника Януковича, навіть якщо вважати його «легітимним українським президентом», аж ніяк не достатньо для введення іноземних військ на українську територію. Такі рішення знаходяться виключно в компетенції Верховної Ради.
Обрання Аксьонова керівником Кримського уряду також було нелегітимним, адже ухвалювалось під дулами російських автоматів і за відсутності кворуму. Я вже мовчу про всі його подальші дії, які класифікуються однозначно як державна зрада.
Теза 7:«Почему когда в Киеве, то "народный бунт", а когда у нас, то "..противодействие развитию экстремистских действий". Почему опять двойные стандарты?»
Отож, у нас жодних подвійних стандартів. Народний бунт в Україні може відбутися виключно за участі народу – за участі громадян України. У Криму і в інших південно-східних областях народу я не помітив…
Теза 8: «И продажные сми (все без исключения) нас в этом убеждают. Как мне все это надоело»
А тут все дуже просто. Теза розрахована на користувачі інтернету – мислячу аудиторію, яка помічає тенденційність російського телебачення. Всі телеканали, особливо в іншій державі, контролювати занадто складно, тому їх необхідно скомпрометувати.
Відбувається спроба перенести враження про російські телеканали на всі інші ЗМІ, які є дійсно об’єктивними. В такому разі підвищується статус думки «першоджерела» - «мешканця Криму» - очевидця подій… Однак, для мислячої аудиторії очевидними є також суперечності у тезах мого опонента.
В той же час саме ця теза стала причиною прицільного вогню по журналістах на Майдані в Києві і в регіонах. Її продовжують культивувати.
Інформаційна війна триває… окупація продовжується…