Тепер більше про те, хто такі «ми». «Ми» - це нове громадянське суспільство. Я би навіть сказав, нові громадяни країни. Згоден, трохи пафосно звучить, але інші слова дібрати важко. Я, зокрема, на Форумі представляв Фейсбучний Рух «Ми – європейці». Спільноту людей, які згуртувались півтора роки тому, коли над перспективами нашої євроінтеграції зароїлися хмари. Групу, яка динамічно розвивається та успішно реалізує яскраві проекти.
«За півроку до Вільнюса» - для нас, звичайних фейсбучників, і виклик і можливість. Виклик, бо мусимо бути не гіршими (відрізнятися) за політиків, дипломатів, аналітиків, бізнесменів. Можливість – бути почутими, як ми говоримо, «оф-лайн».
А говорив я про те, що потрібен національний євроінтеграційний консенсус. Про те, що якщо політики його не забезпечать, то суспільство їх виправить. Про те, що навіть узурпацію владних повноважень українці вибачать Януковичу, коли він приведе країну в Європу. Про те, що статус «спостерігача» при Митному союзі – спосіб «зберегти лице» для Путіна і примарна можливість отримати гроші для Януковича. Що цей «статус» - вирок азійській інтеграції.
До речі, саме під час Форуму я відчув ось цю проєвропейську консолідацію української еліти. Поки ще не «за», а «проти». Всі українські учасники дуже гостро відреагували на виступ представника російського посольства. Вимагаємо такої ж згуртованості для побудови європейської України!