За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в Україні – найвищий рівень дитячого алкоголізму.
Торік кожен українець, що в принципі п’є пиво, випив його від 120 до 125 літрів. Це на 10% менше, ніж прогнозували українські броварі, рахуючи річний прибуток, з чого дуже засмутилися. Проте якщо нічого не змінити, то цифра-2012 однозначно буде більшою. Адже Країна зустрічає ЄВРО, а «футбол без пива – не футбол!», пиво «там, де успіх» і де ти «з друзями».
Цього не можна допустити.
Я не схильний ані до патетики, ані до алармізму, однак згоден із твердженням, що Україна стоїть на порозі національної катастрофи. Проблема підліткового та юнацького алкоголізму поступово набуває масштабів, несумісних із забезпеченням майбутнього країни.
Ми є свідками формування покоління, численні представники якого стають на шлях фізичної та психічної деградації ще до досягнення повноліття. Якщо від 40 до 60 відсотків юних українців у віці до 18 років вживають алкоголь, то що вони являтимуть собою у сорокарічному віці і чи багато з них до цього віку доживуть?..
Що буде з державою, основний тягар відповідальності за яку вже років за 20 ляже на плечі сучасних старшокласників, половина яких ліпше розуміється на сортах пива, ніж на географічних назвах чи законах фізики?
І справді, згадуючи картинки з вулиці, все частіше бачиш у парках, кафе, просто на лавках під будинками неповнолітніх хлопців і дівчат, які тримають у руці пляшку з пивом. А найсумніше те, що на їхню думку, щоб випити пива не потрібно чекати особливого приводу – дня народження чи Нового року – пиво п’ють по дорозі додому, просто «для підтримки розмови» під час зустрічі, під час перегляду телевізійних передач, в тому числі спортивних… Пиво стає елементом будь-якого відпочинку.
Проте це не стільки провина підлітків, скільки біда. І винне в ній насамперед саме наше суспільство, що по суті підштовхує молодь до вживання алкоголю.
«Вирішальний вплив на зростання споживання алкоголю серед молоді має реклама, насамперед телевізійна. Засилля реклами пива і горілки на українському телебаченні набуло масштабів несумісних зі здоровим глуздом і здоровим способом життя», - йдеться у резолюції останнього ХХІ З’їзду Партії Зелених України.
Реклама переконує молодь, що пиво має безліч корисних властивостей: його «рекомендують» дітям для «підвищення апетиту», пивні дріжджі нібито позбавляють від прищів, воно таке ж безпечне як газована вода чи компот…
Але ж це неправда.
В пиві містяться не лише етиловий спирт, але й продукти бродіння хмелю, що впливають на головний мозок, - моноаміди, серед яких трупна отрута.
У своєму захопленні «будівництвом капіталізму» український бізнес чітко засвоїв, що «реклама-двигун торгівлі» і ладен до нестями розкручувати той двигун задля зростання продажів, залишаючи поза увагою соціальні наслідки своєї діяльності. Звичайно, алкогольні напої, так само як, наприклад, йогурти є товаром, але ж наслідки поширення цих продуктів, прямо скажемо, різні. Виробник і дистрибютор мали б відчувати відповідальність за тих, кого напоїли.
Проте в реальності відбувається зовсім не так.
Ще у червні 2009 року Київська міська рада звернулась до Верховної Ради України із закликом прирівняти пиво та слабоалкогольні напої до алкоголю. Мотивуючи своє рішення тривожною тенденцією зниження віку дитячого алкоголізму, Київрада вимагала поширити на пиво та слабоалкогольні напої всі обмеження, що діють стосовно алкоголю: заборону реклами, продажу неповнолітнім та розпивання у громадських місцях.
Рішення про заборону рекламувати пиво було відправлене Верховною Радою «на доопрацювання» наприкінці 2010-го й досі «доопрацьовується». Пити пиво на лавках та у публічних місцях змінами «до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання та продажу пива та слабоалкогольних напоїв» заборонили.
Окремо прописали законодавчу можливість місцевим радам забороняти продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв, в тому числі, й пива під час проведення масових заходів на відповідній адміністративній території. Думаю, Київській міській раді варто було б скористатися цією можливістю на час проведення ЄВРО 2012.
Проте така заборона не може стосуватися пива у пластиковій тарі!!! У частині 9 статті 15-2 та частині 3 статті 15-3 Закону так і сказано: «сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити споживання та продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та куріння тютюнових виробів на час проведення масових заходів».
Звідки такі особливі тепличні умови для пива у пластику? З точки зору безпеки це зрозуміло – пластиковою пляшкою голову не проломиш, але шкода від розпивання пива у склі чи у пластику та сама.
Спроби Київради заборонити продаж алкогольних, тютюнових виробів та пива у кіосках так само наразилися на супротив алкогольно-пивного лобі. Процес переконання столичних депутатів у необхідності цього рішення зайняв у нас – лобістів заборони – кілька місяців, а потім рішення скасувала прокуратура… як таке, що неправильно вказувало метраж тимчасових споруд, де не може продаватись пиво.
В мене складається стійке враження, що можновладці стимулюють підлітковий та юнацький алкоголізм. Адже саме кіоски – місце, де пиво найзручніше купувати підліткам.
Сьогодні Євро-2012 (знову цитую Заяву ПЗУ) «зі свята спорту загрожує перетворитися на справжній «пивний фестиваль» з огляду на багаторічну співпрацю УЄФА із деякими виробниками напою. Тим часом саме пиво є тим «дороговказом», що приводить молодих людей у світ алкогольної залежності, а більшість спортивних уболівальників складає саме молодь.
Ситуація стає дедалі загрозливішою і в соціальному, і в медичному, і в моральному вимірі. То що робити? Я за фахом лікар-терапевт, але в даному випадку вважаю, що треба різати! Безжально і без залишку вилучити із інформаційного простору рекламу алкоголю, доки він остаточно не вилучив із нормального життя молоде покоління.
«Реклама як міцних, так і слабоалкогольних напоїв має бути беззастережно заборонена на телебаченні, так само як і спонсорування спортивних телетрансляцій алкогольними брендами», - мовиться у нашій резолюції.
Президент, Кабінет міністрів України та народні депутати мають належно застосувати своє право законодавчої ініціативи, а ми, Зелені, маємо поводитись так, аби їм не забракло для цього політичної волі.
Звісно, у пива й горілки є свої лобісти, але доля народу не може вимірюватись у декалітрах.