Тетяна Чорновол — колоритна та контроверсійна постать, відома своєю хоробрістю. В серпні 2012 року вона перелізла через паркан розкішного заміського помістя президента Януковича (вартість побудови якого оцінюють у пів мільярда доларів), розкривши перед усіма масштаби його корумпованості. Під час наростання інтенсивності протестного руху на Майдані у грудні 2013 року її викрали та побили на пасмуги; цей напад шокував країну. Її чоловік, теж активіст Майдану, був бійцем-волонтером, який загинув у серпні 2014, захищаючи Україну від російської агресії.
Тож очевидно, що Чорновол не можна назвати пересічною громадянкою. Вона є живим символом протестів на Майдані та війни проти московського вторгнення й окупації східної України. Цей контекст робить справу проти неї атакою на домінуючий погляд на найновішу історію Україну. Це є атака на ідею Майдану як легітимного громадського руху на захист молодої української демократії — атака на дії, вчинені учасниками переважно ненасильницьких протестів у відповідь на люті напади з боку представників дедалі менш легітимної влади. Розпочата проти неї зараз кампанія може зробити з Чорновол національну героїню.
Завжди різко відверту у своїх висловлюваннях екс-депутатку Чорновол підозрюють, як повідомляється, у низці гаданих злочинів. Їй вручили офіційну підозру в убивстві, пов’язаному з пожежею в головному офісі Партії регіонів у Києві на піку протестів у лютому 2014 року. Чорновол не заперечує, що привела протестувальників під офіс партії та взяла участь у підпалі будівлі. Однак слідчі, які раніше вже розглядали цю справу, дійшли висновку, що усі, хто перебував у будівлі, мали достатньо часу, щоб безперешкодно її залишити. Один працівник офісу партії, спеціаліст-комп’ютерник Володимир Захаров, якому, судячи з усього, начальство наказало забрати записи камер відеоспостереження, на яких було видно напад, помер, задихнувшись димом. Це, безумовно, трагічна подія, але криміналісти вже визначили, що вона не була прямим результатом політично мотивованого підпалу.
Вагомою обставиною є те, що напад на офіс Партії регіонів відбувся у день, коли напруга в центрі Києва швидко наростала, позначившись насильницькими нападами на протестувальників з боку спецслужб і афілійованих з Партією регіонів громил. Незважаючи на це, за словами Чорновол, того самого дня вона звернулася до протестувальників на Майдані з промовою, в якій зазначила, що фізичне насильство не може бути відповіддю на фізичне насильство з боку влади.
Від повторного відкривання справи, яку прокуратура вже розслідувала і закрила за відсутністю складу злочину, тхне політичними мотивами. Вражає і той тривожний факт, що справу доручили розглядати судді Сергію Вовку з Печерського районного суду. В ньому вбачають людину, близьку до клану Януковича. 2012 року Вовк засудив колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка на чотири роки ув’язнення у справі, яку міжнародні організації, що займаються моніторингом стану дотримання прав людини, вважають актом політичних репресій. Адвокати Чорновол заявили відвід судді Вовку і вимагають, щоб справу слухав неупереджений суддя.
На додачу до питання можливих суддівських упереджень так само під підозрою в упередженості перебуває й керівництво Державного бюро розслідувань. До свого призначення заступником директора ДБР Олександр Бабіков був адвокатом Януковича та наближених до нього осіб. Ключовою обставиною є те, що Бабікова на посаду запропонувала команда Зеленського, тож кримінальне переслідування Чорновол відбувається під наглядом призначенців теперішнього українського президента. Відтак президент Зеленський не може просто умити руки від цієї справи — він повинен щось зробити, щоб запобігти тому, що є політичним переслідуванням.
Таке втручання не було б безпрецедентним. За останні тижні Зеленський вдався до низки змін у керівному складі слідчих та прокурорських органів, включно з несподіваним звільненням авторитетного Генерального прокурора та найближчих членів його команди. Зміщення Бабікова з посади заступника директора ДБР та ініціювання розслідування дій прокурорів, відповідальних за гідне жалю рішення розпочати переслідування Чорновол, наразі здається єдиною відповідальною лінією дій для Зеленського.
Якщо Зеленський нічого не зробить, ця справа може завдати серйозної шкоди його репутації на міжнародній арені. Його імідж в очах партнерів України вже постраждав після низки хибних кроків. Серед них — непотрібні поступки Росії у мінських переговорах, несподіване кидання під лаву уряду, в якому було багато авторитетних реформаторів, а також відкривання численних безпідставних кримінальних справ проти колишнього українського президента Петра Порошенка. Крім того, кримінальне переслідування Тетяни Чорновол може відштовхнути та розлютити практично усе незалежне громадянське суспільство України, включно з усім майданівським рухом і сотнями тисяч волонтерів та ветеранів, які допомагали захищати країну від російського вторгнення.
Ці групи являють собою найактивніший та найпатріотичніший сегмент українського суспільства. Їхня співпраця має ключове значення для будь-якого українського лідера, який бажає ефективно керувати країною, а особливо для такого президента, як Зеленський, який прийшов до влади, обіцяючи об’єднати країну. На тлі наростання в Україні криз у сфері публічного здоров’я, економічній та соціальній сферах підтримка цього сегменту українського суспільства буде доконечною для стабільності країни та популярності її лідерів, обраних на свої посади людьми.
Президент Зеленський ризикує опинитися політично у дуже неприємній ситуації, якщо дозволить сумнівній справі проти Тетяни Чорновол розвиватися далі. Він прийшов до влади як нове обличчя в українській політиці, але це переслідування може кінцево зафіксувати його імідж як прибічника контрреволюційного ревізіонізму та антимайданівського реваншу.
Оригінал тексту: Zelenskyy puts Ukraine’s Maidan Revolution on trial