Повноваження Президента України щодо створення такого правоохоронного органу суперечать приписам статті 106 Конституції України, яка містить вичерпний перелік повноважень Президента України, і в якій відповідні повноваження відсутні. Зазначене формулювання, в тій чи інший інтерпретації, викладено у висновках Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Верховної Ради України під час створення Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, прогнозовано буде викладено у висновках до проєкту закону про БЕБ.
Як наслідок кожен з таких неконституційно створених державних органів несе ризики не тільки марного витрачання мільярдів з бюджету на їх створення та існування, а й ризики по всіх кримінальних провадженнях, які вони за цей час породили.
Вже зараз замайоріли ризики неконституційного існування НАБУ та ДБР, саме з причин зазначених вище. До Конституційного Суду внесено подання:
Деяких положень про НАБУ (липень 2020);
При призначення директора НАБУ (травень 2020);
Окремих положень про ДБР (травень 2020);
Окремих положень про директора ДБР (слід виділити особливо, у 2019 році).
Ухваленням законів, які є заздалегідь неконституційними, будь-яка більшість в Парламенті сама вкладає політичну зброю своїм опонентам і закладає міну під існування державних інститутів. Навіщо існують Головне науково-експертне управління та Головне юридичне управління Верховної Ради України, якщо їхні висновки про неконституційність законів повністю ігноруються?
Конституційний дзвінок пролунав над статтею 368-2 Кримінального кодексу України, яку визнано неконституційною у 2019 році. Машина кримінально-процесуального примусу з 2015 року боролася з явищем, ризики запровадження якого заздалегідь передбачив якийсь «правовий мольфар» з Головного юридичного управління ВРУ (який просто відкрив Конституцію) та зазначив, що «такий законодавчий підхід не враховує приписи статті 62 Конституції України щодо гарантії презумпції невинуватості особи у вчиненні злочину».
Це була лише одна кримінальна стаття. А якщо під сумнів поставиться вся кримінально-процесуальна діяльність правоохоронних органів (НАБУ та ДБР)?
Монобільшість у Верховній Раді! Не створюйте незаконнонародженого БЕБУ. Окрім неконституційності у БЕБУ є суттєва відмінна риса від НАБУ та ДБР – БЕБУ створюється на заміну податкової міліції, там особового складу майже 5000 осіб, і серед них чимало жінок. Звільнення у зв’язку з ліквідацією органу – це значні бюджетні витрати (вихідна допомога, пенсіонери, вагітність, інвалідність). Не на часі такі бюджетні навантаження. Питання тиску на бізнес не в податковій міліції – ця проблема ширше, і починається з процесуального прокурорського нагляду.
Що ж тоді робити? Рішенням Уряду утворити, наприклад, Державну службу фінансової безпеки (реорганізувавши шляхом перетворення ДФС), як центральний (контролюючий) орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра фінансів, з підрозділами ревізорів, аналітиків та детективів фінансової поліції до яких перевести охочих до подальшої служби податкових міліціянтів (після атестації). Залишивши вже нарешті ДПС на самоті сервісного обслуговування та камерального споглядання. Акт перевірки має писатись за участі детектива, тоді він буде містити кримінальну перспективу та процесуальну відповідальність. Якщо положенням передбачити цивільного керівника – буде шанс на аналітичний, з правоохоронними функціями, орган, якщо керівника слідчого – прогнозовано буде каральний.
Головне – це нормативне поле, яке створюється саме Верховною Радою, закон може бути «Про забезпечення діяльності Державної служби фінансової безпеки», який врегулює відповідні положення ПКУ, ККУ, КПК, фінансування та ін.
А реальний антизлочинний БЕБУ у вигляді окремого органу - ще навіть не запліднений. Його поява в Державі почнеться з розуміння сектору економічної безпеки та закріплення його у Конституції.
П.С. Наостанок залишається питання: Чому верховенство права в державі підміняється «політичною доцільністю», або це робиться з «політичним умислом»? Наштовхує на роздуми, наприклад, конституційне подання щодо повноважень Директора ДБР подано (28 серпня 2019 року – в останній день депутатських повноважень минулого скликання) особами, які спершу проголосували в сесійній залі ВРУ за таку редакцію закону, і яку в подальшому самі визнають протиправною, при цьому серед них заслужені юристи...
Відповідальна політика починається з правової дисципліни, а маємо суцільний, безвідповідальний правовий безлад…